Як тільки брат одружився, мама наша почала грати ідеальну свекруху. Все для сімейства брата робить, навиворіт вивернеться. Не бачила б у цьому нічого поганого, якби така її поведінка не позначалася на мені та моїй сімʼї.

До брата та його дружини претензій ніяких, вони не нахабніють, мама сама виявляє зайву ініціативу. Тільки дуже мені не подобається такий розклад – у сім’ю брата плюшки, а нам із чоловіком лише претензії та прохання про допомогу.

Брат два роки тому одружився з Інною. Дівчина вона гарна, ми відразу порозумілися. Молоді зіграли весілля, з’їздили у весільну подорож, а потім кілька місяців пожили у нашої мами, щоб підзирати грошей та зняти квартиру, оскільки відпочинок обійшовся дещо дорожче, ніж планувалося.

Мама одразу взяла курс на ідеальну свекруху. У її подруг переважно сини, яким, як воно водиться, дуже не пощастило з дружинами. Скаржаться один одному постійно, які у них невістки недолугі, скільки клопоту і як стосунки з синами на тлі розладу у них відбувається. Мама слухала та на вус мотала.

– Ось самі були невістками, повинні пам’ятати, як їхні свекрухи ганяли. Чого до дівчат доковупалися? Ні, я Інну так тиранити не стану, мені стосунки із сином дороги, – міркувала мама.

Поки молоді жили в неї, мама Інну навіть до миття посуду жодного разу не підпустила, чим неабияк бентежила дівчину. Готувала, прибирала, продукти купувала. Брат із невісткою не одразу змогли відвоювати собі право хоч щось робити по дому, їм теж було незручно жити на всьому готовому безкоштовно. Тому від гостинної мами вони з’їхали при зручній можливості, не втомлюючись розсипатися в подяках. Мама собою була дуже горда.

Я на той час вже була одружена. Ми з чоловіком розписалися п’ять років тому, жили окремо, до наших відносин мама не лізла. Із зятем у неї був нейтралітет – особливої любовʼї не було, але й до відкритої конфронтації справа не доходила. Нас усе влаштовувало.

Я припускала, що з невісткою у неї будуть такі самі стосунки, але помилилася. Мамі потрібен був не нейтралітет, а щоб невістка її дорікнути ні в чому не могла. У нас приводів для закидів вистачало, просто чоловік їх розумно тримав при собі.

На всі свята мама дарувала Інні дорогі подарунки. У цьому нічого поганого не було б, але мама потім могла сидіти без грошей до наступної зарплати, яка мала й так невелику. Звісно, ​​доводилося їй допомагати. А допомагали ми з чоловіком, бо мама забороняла говорити братові про її становище.

– Це ж яка сорому – трясти з сина грошей. Ще подумають, що я за подарунок із них вимагаю. Не треба мені такого!

Я слухала мовчки, розбираючи пакет принесених нами із чоловіком продуктів. Мовчу про те, що моєму чоловікові найдорожчий подарунок від мами коштував півтори тисячі, а Інні вона купила парфуми за сім тисяч на день вчителя.

Потім мама кілька разів перекидала нас із планами. Ось уже домовилися з нею, що привеземо сина на вечір, а вона в останній момент дзвонить і каже, що не може. То її брат попросив доставку меблів прийняти, то вони з Інною йдуть по магазинах, то брат із дружиною затримуються на роботі, а мама гуляє з їхнім собакою.

Звичайно, брат і його дружина не в курсі навіть про те, що в нас були якісь домовленості, мама про це не розповідає. Я кілька разів йому дзвонила, говорила, що у нас з мамою взагалі вже була домовленість, а він про це ні слухом, ні духом. А мені мама потім вимовляла, що я її виставила не найкраще.

Зате коли їй треба було ставити уколи, мама дзвонила мені, хоча Інна має медичну освіту.

– Що ти! Вона на роботі і так втомлюється, а я її ще напружуватиму. Не треба.

А те, що мені через все місто громадським транспортом пиляти, це нічого, це нормально. Хоча у мене, на відміну від Інни, машини нема.

Найбільше дратує, що братова дружина – нормальна дівчина. Вони обидвоє адекватні люди, які допомагали б спокійно матері, не потребують її жертовності, але ж вона малює для них ідеальну картинку, що в неї все добре, їй нічого не треба. Ще й мені забороняє говорити братові та Інні, що в неї якісь проблеми чи потрібна допомога.

Тільки вона не враховує, що своєю поведінкою вона псує стосунки зі мною та моїм чоловіком. Дуже прикро, що подарунки, допомога та увага йдуть у сім’ю брата.

Не знаю, чи розповідає комусь Інна, що має ідеальну свекруху, а ось мій чоловік може з чистою совістю розповідати, що у нього хрестоматійна теща.

КІНЕЦЬ.