Майже два тижні тому моя дочка отримала пропозицію руки і серця. Із Денисом вона зустрічалась вже декілька років, але про одруження раніше й мови не йшло.

Коли Юля прийшла та показала свою гарну каблучку, то я була дуже щаслива та захоплена. Все ж таки раділа й за те, що Денис має серйозні наміри на мою доньку. Але потім діти заявили, що планують після розпису переїхати жити зі мною. І на цьому моменті в мене мало щелепа на підлозі не опинилась.

Сказати вам чесно, то ця ідея мені ніяк не подобалась. Все життя я боялась, що колись у мене з’явиться зять і буде ставитись до мене як до типової тещі із приколів.

До того ж мені всього 43, ще все життя попереду. Можливо й, чоловіка захочу привести, а тут ще повна квартира людей. Дітей я відразу відмовила, пояснила, що не хочу псувати із ними стосунки та порадила чудове агентство, яке допоможе із житлом.

Перш за все молодій парі треба розраховувати на самих себе, а не на когось. Нехай вчаться бути самостійними, якщо ще й планують діток.

Спочатку можуть орендувати невеличку квартиру, заробляти на її оренду, а потім помаленьку на своє житло збирати. А ні, то квартира, в якій живу, все одно ж Юлії дістанеться, то на вулиці точно не залишаться в майбутньому.

Можливо, хтось мене засудить, але поки я хочу пожити у своє задоволення і не псувати життя своїй доньці та зятеві. Сама пам’ятаю часи, коли жила із свекрухою і, повірте, це були не найкращі роки мого життя.

Юлія та Денис залишились не дуже задоволеними, але я свого рішення вже не змінюватиму. Ще колись вони мені подякують.

КІНЕЦЬ.