Коли ми одружилися, я не хотіла жити у свекрухи, тому привела Юрка жити до своїх батьків. Спочатку було все мирно та спокійно, а потім я стала помічати дуже недобрі речі

Так вийшло в моєму житті, що я лише нещодавно вийшла заміж.

Весілля, звісно, ніякого ми не робили, ми з чоловіком просто скромно розписалися і все. Тоді стало питання, де нам жити.

Я ще тоді й відразу сказала, що не хочу жити з його батьками, адже на свою квартиру мій чоловік ще не заробив, хоча він був набагато старший за мене, але власного житла Юрко не мав.

Я пояснювала Юркові, що краще вже жити з моїми татом та мамою. Але, на жаль, я помилялася, хоча це я зрозуміла лише згодом, на жаль.

Перший час мої мама й тато старалися порозумітися з моїм чоловіком.

А потім моя мама, на правах господині в домі стала повчати і мене, і мого чоловіка Юрка в усьому.

Почалося все це з того, що перед тим як кинути речі в пральну машинку – їх треба замочити і запрати, посуд краще мити в одній мисці, що б заощадити воду і навіщо, взагалі, зайвий раз включати в домі пилосос – адже можна і віником по-старому тихенько підмести, але при цьому потрібно це робити дуже обережно та старанно, адже підніметься всюди пил і забруднить все навколо.

Так тривало день у день, і кінця та краю не було всім цим повчанням. Я не розуміла свою маму, адже вона повчала вже дорослого чоловіка. Хоча татові моєму, власному чоловікові, подібних зауважень мама ніколи не робила. Лише зять мав виконувати її прохання і команди, виходить.

Юрко, до речі, не дивлячись ні на що, постійно виправдовував свою тещу, знаходив їй виправдання і мирив нас кожен раз після чергової суперечки. Такого зятя ще пошукати треба, таких людей зараз немає, але мама не поділяла мого ентузіазму. Таке враження, що вона бачила, що Юрко людина добра і користувалася цим.

Коли ми були вдвох з мамою, я постійно вислуховувала, що чоловік мій заробляє дуже мало для сім’ї, а міг би й кращу роботу знайти, щоб грошей на все вистачало. І в свої роки вже має своє житло мати. А мій чоловік так добре відгукувався про моїх батьків і не знав, що вони говорять за його спиною, мені самій прикро було за Юрка.

Днями я запропонувала своєму чоловікові з’їхати від моїх батьків. Думала, будемо орендувати квартиру, і жити окремо. Але чоловік вперто не розумів, чому я не хочу залишитися тут: в будинку своїх батьків. А сказати йому я не наважувалася правди, щоб не псувати стосунки в родині. А ще й відбулося одночасно дві події, які не дають нам можливості з’їхати.

Нещодавно я дізналася, що чекаю дитину, а чоловікові ще й зарплату зменшили. І я зрозуміла, що ми й надалі будемо жити з моїми батьками.

Я тепер навіть не знаю, як розповісти Юркові, що він дуже помиляється на рахунок своєї тещі і тестя? Що мої батьки дуже погано ставляться до нього, говорять недобрі речі нашій родині про мого чоловіка.

Юрко дуже поважає моїх батьків, завжди про них відгукується добре. А мама з татом зовсім не люблять його, такі недобрі слова говорять про нього за спиною. Мені це дуже не подобається. Як тут вихід знайти в нашій ситуації? На можу закрити очі на це, бо це дуже несправедливо.

Фото ілюстративне.

Джерело