Весілля ми зіграли скромне. Приїхали тільки рідні і сусіди. Свекруха подарувала найбільше rрошей. А потім встав свекор і почав ро-змову…

Коли я вчилася в інституті, моя подруга запросила мене на весілля. Я відразу не хотіла, адже треба було їхати в інше місто, але вона наполягала і я погодилася. Як потім виявилося — не дарма.У той час я вчилася в інституті в іншому місті, тому познайомитися з друзями нареченого не було можливості. Він був свідком на весіллі, а я була просто подружкою нареченої.

Спочатку я не звернула на нього увагу, а потім якось беручи участь в конкурсі, ми зіткнулися лобами. Так почалося наше спілкування.На весіллі ми сміялися і розважалися. До кінця вечора ми всі поїхали в нічний клуб. Вже точно не пам’ятаю, що і до чого було, але я вранці прокинулася у нього в квартирі. Може хто скаже, що я легковажна, але він так не подумав. Запропонував кави, ми поснідали і він відвіз мене додому. Ми домовилися зустрітися через 3 години.

Через належний час я була вже в будинку, де гуляли другий день весілля. Він мене там чекав. Підійшов до мене і повів себе так, як ніби ми з ним зустрічаємося, а не знайомі всього 10 годин. У цей день ми теж веселилися, сміялися. До кінця вечора ми вирішили трохи прогулятися удвох і потихеньку пішли.

Рушили ми на пляж. На вулиці була літня погода, тому вода в річці була тепла. Ми вирішили трохи поплавати.Потім ми сиділи на березі річки. Ми почали зустрічатися, і так вийшло, що вже через місяць я дізналася, що чекаю дитину. Я звичайно була в розпачі, мені всього 19 років, я ще вчуся, з татом дитини ми ще мало знайомі. Коли я сказала йому про це, він відповів, що будемо одружуватися. Сама я дуже сумнівалася, чи потрібно мені це, та й йому теж. Але заради дитини ми все-таки одружилися.

Весілля у нас, як такого, не було, ми зібрали близьких родичів і друзів, і посиділи в сімейному колі. Свекруха подарувала найбільше грошей. Батько чоловіка пообіцяв, що будуть допомагати завжди чим зможуть. Мені дуже пощастило з ріднею чоловіка. Вони взяли мене, як дочку. Через 5 місяців після весілля народилася наша дочка. Ми були щасливі. Як не дивно ми жили дружно, не лаялися, я його дуже люблю, він мене теж.

Зараз у нас все просто чудово. Живемо ми окремо від батьків, я довчилася заочно, у нас в родині спокійна атмосфера. Зараз, я знову буду мамою. Коли чоловік дізнався, він був щасливий і не приховував своєї радості.Хочу сказати тим парам, які зустрічаються дуже мало часу і у них така ж ситуація, не бійтеся нічого. Коли народиться ваш малюк, всі сумніви, всі проблеми підуть, а ваше чудо вас тільки зблизить.

КІНЕЦЬ.