Це було вже дуже давно, близько 45-ти років тому, ніхто не образиться навіть якщо впізнає себе в цій історії, але про це потрібно розповісти обов’язково, щоб люди задумалися і ніколи не робили таких помилок у своєму житті, яка трапилася в цій життєвій історії.

У моєї досить близької знайомої дівчини мама вчинила дуже недобре. І була її мама на той час заміжня і працьовита була, а ось в один момент на 35-му році щось зовсім не по-людськи вчинила.

І так як жили вони в приватному будинку я одного разу йшла по вулиці у справах.

Попереду мене з обіду йшов чоловік матері моєї подруги Валентини, а буквально в ста метрах за ним йшов чоловік з яким зустрічалася мама моєї подруги.

Та коли минуло трохи часу, то хтось таки розповів чоловікові про вчинок його дружини і він просто пішов з сім’ї, залишивши дружину та свою доньку.

Не знаю кого шкодувати мені більше в цій історії, але рідний тато Валентини був дуже працьовитий чоловік, сам будинок гарний для своєї сім’ї будував, дружину щиро кохав, вона була на десять років молодша за нього. Можливо, це й послужило недобрій справі.

Валентина вийшла заміж за хорошу людину, але щастя не прийшло в її будинок. Народила моя подруга першого синочка, у якого було недобре зі здоров’ям, другий син був хорошим хлопчиком і весь час після того довелося працювати Валентині прибиральницею з неповним робочим днем ​​тому що дитину не взяли ні в садок, ні в школу.

Чому я про це пишу: коли батько пішов з сім’ї, він не хотів після всього спілкуватися з дружиною, але дуже любив Валентину. Та вона не могла його пробачити, що він залишив її, навіть спілкуватися з ним не хотіла, просила, щоб він ніколи не з’являвся перед нею.

Батько просив не відвертатися від нього, говорив, коли вона виросте і в неї будуть своя сім’я і свої діти, тоді все зрозуміє, щоб не чинила гріха, адже розплата повернеться, він сумує за нею, і нічого не зробив поганого в житті, щоб найрідніша людина відвернулася від нього.

Та все було марно, Валентина ставилася до батька наче до чужої людини, а потім батька не стало.

А через 10 років подруга дізналася про зраду чоловіка, але вирішила не йти з сім’ї, а берегти її для дітей. Валентина в шлюбі була не щасливою, але вважала, що робить правильно, бо батько залишив її в дитинстві і вона сумувала за ним. Тому й хотіла зберегти батька для своїх дітей.

Але хто тут правий в цій життєвій історії? Бо мені важко судити.

Фото ілюстративне.

Джерело