Так склалося, що я розлучилася і вийшла заміж ще раз. Та я навіть не думала, що це може стати причиною того, що в підсумку я стану нещасною.

В першому шлюбі у мене народилося двоє дітей, і мій другий чоловік Олег про це знав. Та він мене переконував, що це не проблема.

Я завжди думала, що чоловік добре ставиться до моїх дітей, а виявилося, що це далеко не так.

З першим чоловіком я прожила 6 років, він знайшов собі іншу, і пішов до неї. Розійшлися ми мирно, бо я не бачила сенсу його тримати. Він після нашого розриву платив лише мінімальні аліменти, і більше нічого.

Сама я заміж не поспішала і навмисне нікого не шукала. Я розуміла, що з двома дітьми я точно не найкраща наречена. Але у долі щодо мене був інший план.

Я зустріла Олега. Він відразу подружився з моїми дітьми і це мене неабияк підкупило. Його не лякала відповідальність.

Мої діти теж його полюбили і відразу стали називати татом. Тому коли Олег зробив мені пропозицію, я відразу погодилася, бо була впевнена, що все у нас буде добре.

Жили ми у моїй двокімнатній квартирі, яка дісталася мені від батьків. Олег одразу сказав, що хоче спільних дітей, і я начебто була не проти, але хотіла почекати з цим питанням. Ми розуміли, що спочатку нам потрібно розширитися.

Тому ми продали мою двокімнатну квартиру і купили спільну трикімнатну, але грошей нам не вистачало, то довелося ще певну суму брати в кредит. Олег теж дещо додав, але його внесок був смішний порівняно з моїм.

Незабаром у нас народився син, а за рік – донечка. Я працювала навіть у декреті, адже ростити та забезпечувати чотирьох дітей не так уже й легко.

10 років ми жили, начебто, не погано, а потім почалися перші проблеми. Мої сини від першого шлюбу підросли, і я розуміла, що нас чекають витрати, пов’язані з їхнім майбутнім.

Я зрозуміла, що діти вже зовсім дорослі. Скоро захочуть одружуватися, а ми не маємо що їм дати. Стала я радитися з чоловіком. Виявляється, Олег теж про це думав. Але нічого доброго він мені не сказав.

Олег заявив, що він буде дбати лише про майбутнє своїх дітей, а про майбутнє моїх старших синів має подбати їхній батько.

Я настільки не очікувала почути подібне з його вуст, що мені погано стало. Виходить, що він все-таки все життя ділив дітей на “моїх” та “наших”.

Сама ж я вирішити питання з житлом не можу, адже я продала свою двокімнатну квартиру. Якби я знала, що все цим закінчиться, ніколи б не наважилася на цей крок.

Чоловік стоїть на своєму і каже, що він не має змоги всіх забезпечити дахом над головою. Я не розумію його категоричну позицію. Навіщо він взагалі будував зі мною стосунки, якщо так ставиться до моїх синів?

Як вирішити проблему, що склалася, я не знаю. Мій перший чоловік, звичайно, нічим допомагати не збирається, бо сам нічого не має.

Олег не те, що про квартиру, він навіть про навчання дітей не хоче слухати, каже, що якщо старший син поступить на державну форму, то добре, бо плати 5 років за його освіту він не готовий.

Я через це настільки засмучена, що навіть готова піти від Олега, але й залишитися зараз одній з чотирма дітьми я не готова.

А що робити, я не знаю. Дайте добру пораду, як мені бути.

Джерело