Максим повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! – гукнув він. – Проходь, вечеря готова, – відповіла Рита йому з кухні. Максим вимив руки і прийшов на кухню, поцілував дружину, а потім сів за стіл. – Як справи? – запитала Рита. – Та нічого. На роботі завал, – відповів чоловік. Рита сіла навпроти Максима, і він помітив, що дружина якась похмура. – Щось сталося? – запитав чоловік. – Це ти мені скажи…, – сказала дружина. – Максиме, ти мене любиш? – Звісно, люблю, – здивувався питанню чоловік. – А Світлану? – раптом сказала Рита. – Світлану? Яку ще Світлану? – Максим здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Рита поспішала на роботу. Сьогодні ще до замовника їхати, а перед цим треба встигнути завершити проєкт. Часу було мало, так ще, як на зло, сьогодні її автобус не приїхав. Люди […]
Тиждень тому я вийшла заміж за Едуарда. Але мабуть на днях побіжу і подам на розлучення. Наступного дня мама чоловіка прийшла з великим аркушем паперу, на якому розписала правила, як у шлюбі зі мною буде жити її синочок і які я маю виконувати беззаперечно. Причепила мені на холодильник. Минулого тижня я стала дружиною. Весілля було скромним, але дуже гарним, ми самі собі на нього заробили з Едиком. Я в білій сукні, море квітів, щасливі посмішки рідних і друзів. Ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя, і я уявляла, як почнеться наше нове життя. І ось вже за тиждень я стою посеред кухні, дивлюсь на великий аркуш паперу, прикріплений магнітами до холодильника, і думаю, що робити далі
Тиждень тому я вийшла заміж за Едуарда. Але мабуть на днях побіжу і подам на розлучення. Наступного дня мама чоловіка прийшла з великим аркушем паперу, на якому розписала правила, як […]
Мама прийшла до нас додому і забрала їжу для брата, кажучи, що все повинно бути справедливим. Одного разу я вирішила їх провчити.
Не знаю, як так склалося, але у моєї мами особлива любов до мого брата, і часом здається, що я в цьому домі наче чужа. Брат одружився за рахунок батьків: переїхав […]
Сашко повільно йшов по вулиці. Проходячи повз супермаркет, він раптом помітив знайому постать. Це була вона! Марина Вікторівна, та сама жінка, яка працювала з його батьком. Висока блондинка в червоному пальто виходила з магазину з пакетами продуктів у руках. – Он вона яка, татова коханка… – подумав Сашко. Марина Вікторівна дістала телефон, і він почув: – Так, Сергію… Звісно, проєкт майже готовий… Завтра в той же ж час? Сашко застиг. Значить, мама була права?! Він розвернувся і побіг геть, не розбираючи дороги. Раптом у провулку він почув якийсь звук. Сашко побачив картонну коробку. Він зазирнув у неї, і не повірив своїм очам
– Я більше так не можу, Сергію! Ми маємо вирішити це питання раз і назавжди! – Та що ж вирішувати?! Сашко житиме зі мною, і крапка! – Ні, з якого […]
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму будинку великою дружною родиною. Нині двом нашим спільним дітям ще немає й 5 років, а старші діти Оксани – вже підлітки. А потім сталося невиправне – минулого року моєї дружини не стало. Це саме по собі було для мене випробуванням, але й мої прийомні діти почали підливати олії у вогонь, мовляв, матері немає, ти нам не батько, і слухатись тебе ми не будемо
Не знаю, яким місцем я думав, коли це робив, але 8 років тому я одружився з жінкою з двома дітьми, потім у нас народилися спільні малюки. Ми жили у моєму […]
А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже до самої невістки. – А нічого, що вашому сину вже сороківка минула, а моєму й десяти немає – Твій син ледачий! Я ж його просила вчити ту англійську цілий день. Він тягнув, ось і дотягнувся. А в хаті нема чого сперечатися, – я ще щось хотіла говорити, ба більше, я і говорила, вчила їх, але невістка з грохотом закрила до себе в кімнату двері. Всю ніч я крутилася, бо не знала, чи правильно вчинила
– А ну тихо мені там бутьте!, – вигукнула я до дітей, які гучно сперечалися в своїй кімнаті. – Ти захищаєш свого сина, а я свого, – звернулася я вже […]
Старша жінка голосно висловила своє невдоволення, коли мати передала пакети з продуктами своєму синові. Але після того, як мати відповіла їй, мені захотілося аплодувати стоячи.
Нещодавно я стала свідком надзвичайно цікавої ситуації в супермаркеті, яка викликала у мене бажання аплодувати одній жінці стоячи. Я зайшла до магазину за продуктами, і біля каси переді мною в […]
Моя невістка Ліля перестала спілкуватися зі мною, і навіть закидає синові розлученням. Невдячна особа! А все моє піклування і доброта винні. Єдиному синові Всеволоду ми з чоловіком багато років збирали гроші на квартиру. Завжди хотілося, щоб він із сім’єю не платив за орендовані, як це було з нами. Відразу після весілля ми подарували синові ключі від двокімнатної квартири в хорошому районі. Це не було для нього сюрпризом, адже Всеволод вибирав її сам. Але невістці не казали, щоб був приємний сюрприз. Виставити їх чи лишити все як є
Моя невістка Ліля перестала спілкуватися зі мною, і навіть закидає синові розлученням. Невдячна особа! А все моє піклування і доброта винні. Єдиному синові Всеволоду ми з чоловіком багато років збирали […]
– Ви справді вважаєте, що я недостатньо хороша для Романа? – запитала я, ледь стримуючи хвилювання. Марта Сергіївна підняла на мене очі з таким поглядом, ніби вперше почула від мене щось варте уваги. – Хто тобі сказав, що я так думаю? – відповіла вона спокійно, але її усмішка не була щирою. – Але якщо ти хочеш знати мою думку, то так, я думаю, що мій син заслуговує кращого. Ці слова, сказані тихо й без емоцій, мов грім серед ясного неба. Вони змусили мене відчути, що між нами з Романом стоїть стіна, яку звела ця жінка
– Ви справді вважаєте, що я недостатньо хороша для Романа? – запитала я, ледь стримуючи хвилювання. Марта Сергіївна підняла на мене очі з таким поглядом, ніби вперше почула від мене […]
Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але вам теж варто було б трохи включитися, – не витримала я. – Це ваш син син винен, що все так сталося. Він собі іншу знайшов, а не моя дочка. Одним словом, куди ви зараз, на зиму, дітей збираєтеся виганяти? На вулицю? – наполягає на своєму сваха
– Свахо, мова йде про ваших онуків, тому я не розумію, про що ви говорите? – каже мені мама моєї невістки. – Я то про внуків пам’ятаю, але вам теж […]