Я розуміла, що у дитини повинен бути батько. Аліменти також були б не зайвими. Не люблю жаліти себе, але ситуація справді безвихідна. Я не тільки через пару місяців стану мамою, а й припустити не можу, хто ж батько дитини. Може це кароокий Ігор, з яким я познайомилась на дні народженні в подруги? Або світловолосий Сергій, який проводжав мене після корпоративної вечірки? 

Я часто чула такі історії, що жінка довгий час не знала, що носить під серцем дитя, але ніколи не думала, що таке може трапитись зі мною…

Я з 19-ти років живу одна на квартирі, яка дісталась мені від дідуся. У мене хороша робота, багато друзів. Ми часто зустрічаємось, ходимо на вечірки. Ну, думаю, як і вся сучасна молодь.

З тривалими стосунками у мене якось не складалося. А такі, короткочасні зустрічі були, і скажу відверто, я часто змінювала хлопців. Так, можливо ви скажете, що я така-сяка, не порядна дівчина, але – я така, і нічого поганого в цьому не бачу.

З моїм “жіночим здоров’ям” завжди були деякі проблеми, тому коли у мене трохи округлився живіт, я не придала цьому значення.

Все розкрилося під час планового огляду у лікаря.

Лікар оглянув мене, уважно подивився, декілька хвилин помовчав. Я вже навіть почала нервувати, а ж тут він з такими претензіями каже мені, чому я не сказала одразу, що вагітна.

– Вагітна? Хто? Я? – В цю хвилину все життя пробігло перед моїми очима.

Я все ж, не вірячи лікарю, побігла в аптеку за тестом, і не виходячи з лікарні – побачила на власні очі – дві смужки…

Мої ноги затремтіли. Але яким дивом? Я вже більше місяця ні з ким не зустрічалася? Я записалася на прийом до лікаря, і зробила УЗД і ще одне здивування – минуло майже 6 місяців!

Шість місяців я не знала, що у мене під серцем нове життя.

Я поволі звикаю до цієї думки, але незапланована вагітність – це найменша моя проблема. Щось інше не дає мені спати – хто ж батько? Мені не пощастило бути в стабільних стосунках. Я навіть не пам’ятаю деяких імен, і ми не контактуємо між собою.

Я розуміла, що у дитини повинен бути батько. Аліменти також, безумовно, були б корисними у вихованні. Я залишилася з цією проблемою наодинці, і хоча я намагаюся відтворити хронологію подій, з цього нічого не виходить.

Може це кароокий Ігор, з яким я познайомилась на дні народженні в подруги? Або світловолосий Сергій, який проводжав мене після корпоративної вечірки?

Не люблю жаліти себе, але ситуація справді безвихідна. Я не тільки через пару місяців стану мамою, а й припустити не можу, хто ж батько дитини.

Люди іноді думають, що роблять щось без наслідків. Як бачите – необережність рано чи пізно закінчується. Мені буде дуже важко. Особливо батьками та рідними, які точно від мене такого не очікували…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – kun

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook


Джерело