Я живу з батьками в нашій двокімнатній квартирі. Мені уже 25 років. Мама вже почала хвилюватися, що у мене немає нікого, адже їй вже хочеться внуків. Вона постійно мені про це говорить.

Але нещодавно мені дуже сподобався один чоловік. Звати його Валерій, він працює зі мною. Приблизно місяць тому він почав проявляти до мене знаки уваги, і мені це дуже імпонує.

Можна сказати, що у нас з ним взаємна закоханість, і він про це знає, але також він розуміє, що мене зараз не можна квапити, і що мені потрібно якийсь час на роздуми, тому ні на чому не наполягає, зараз ми просто разом проводимо багато часу. Спілкуємося як друзі, хоча розуміємо, що між нами уже щось значно більше, ніж дружба.

Валерій чудовий: інтелігентний, ввічливий, романтичний, чарівний… Але існує два «але»: у нього є дитина, і він досі офіційно не розлучений.

Якось він запросив мене в кафе і за кавою зізнався, що він ще поки одружений, більше того, він чесно зізнався і в тому, що живе поки що в одній квартирі зі своєю дружиною, але каже, що це тимчасово і вимушено, і що він готовий з’їхати від неї в будь-яку хвилину.

Я знаю, що шлюборозлучний процес у них вже запущений, і це тільки питання часу, тому його штамп в паспорті мене не бентежить, але не впевнена, що зможу коли-небудь змиритися з тим, що у нього вже є дочка від іншої жінки. Не знаю, чи зможе коли-небудь ця дівчинка прийняти той факт, що у її батька з’явиться інша сім’я. Я хвилююся, що колишня дружина мого чоловіка через дитину буде намагатися зіпсувати наші відносини…

Коли я розповіла мамі про Валерія, вона порадила мені терміново порвати ці стосунки, бо не вірить в те, що з розлученим чоловіком, в якого вже є дитина, можна побудувати щасливі сімейні відносини.

Мама наполягає на тому, що знайти спільну мову з дітьми свого чоловіка іноді дуже важко. Я з нею згідна. Але, з іншого боку, знайти іншого хорошого чоловіка, який так само мене «зачепить», швидше за все буде ще складніше! Адже до 25 років я не знайшла жодного чоловіка, який мені сподобався. Не хочеться відмовлятися від особистого щастя, навіть не спробувавши за нього поборотися.

Не знаю, як себе вести в ситуації, що склалася: не хочеться починати романтичні відносини з чоловіком, який ще не до кінця вирішив своє питання з минулим шлюбом, але в той же час я боюся затягнути з цим, щоб наші почуття не перегоріли… Чи можна побудувати нормальну сім’ю з чоловіком, у якого вже є минуле?

Я ніколи сама не задумувалася над цим питанням, бо навіть не припускала, що захочу зв’язати свою долю з розлученим чоловіком. Мама сказала, що якщо я виберу Валерія, вона відмовиться від мене. Вона щиро вважає, що я варта кращої долі. А я вже не знаю, що мені робити.

Я чула від своїх знайомих багато неприємних історій про невдалі романи з розлученими, але мені хочеться вірити в краще. Якби мені хто порадив –чи дійсно такі стосунки приречені на провал, чи все-таки є шанс на те, що все складеться добре?

Фото ілюстративне – psikhologia.

Джерело