Якби воля Олега, він би цих, як казав, «свистоплясок» ніколи не влаштовував. Зробили б краще вечірку для найближчої рідні і поїхали з Катею на відпочинок. Але ж ні, крику підняли, ледь не заплювали: «Та що ми, якісь бідаки, щоб сину весілля не зробити?!» Ну, і Катя. Олег лише на мить уявив, як би вона відреагувала на його відмову робити пишне весілля, і аж хмикнув. Ото була б істерика!

А Катя й справді усі свої сили кинула на підготовку до весілля. В голові у неї, окрім фасонів плаття і оформлення ресторану, більше нічого не затримувалося. За два місяці до розпису вона вже доймала Олега фотографіями весільного букета. Який йому краще подобається: з чисто білими трояндами чи кремово-білими?

– Так вони ж майже ідентичні! – не міг второпати. Він і справді не бачив відмінностей. Врешті махнув рукою. – Який хочеш, такий і бери.

– Але ж ти і противний, – відразу починала копилити губи Катя. Вона була у своєму дусі: їй практично не можна було перечити.

Олег на те лише зітхав. Катя – перша красуня у їхньому містечку. За нею завжди тягнувся шлейф із залицяльників. І те, що саме йому вона віддала перевагу, попервах перетворило Олега на павича. Ходив гордий і щасливий. То вже потім, коли перша ейфорія минула і він поближче познайомився з красунею Катею, павичий хвіст Олег тихенько склав. Дівчина виявилася ще тим подарунком.

Запальна, як сірник, істерична, скандальна. Поки був квітково-цукерковий період, навіть і не здогадувався про ці її риси. Бо ж хіба про щось розберешся, коли ви зустрічаєтеся кілька разів на тиждень і ходите, тримаючись за ручки? Катя на побачення прибігала, весело щебечучи, і вела мову про всілякі дрібнички, які аж ніяк не розкривали її внутрішнього світу. А потім вони подали заяву на одруження і вирішили відзначити це поїздкою на озеро.

Той тиждень тягнувся для Олега так повільно, що здавалося, минув місяць. Катя безперестанку буркотіла: то їй холодно, то спекотно. Нила про неправильну засмагу і сердилася на людей, які лежали поряд. Її дратувало все чи майже все. Якось облаяла стару сімейну пару, яка «мала наглість» зайняти її місце на пляжі.

– Так це ваше? – здивовано перепитували інтелігентні пенсіонери, оглядаючись навколо себе. – А де про це вказано?

– Я вчора тут лежала і позавчора, – почала аргументувати Катя і тут таки попросила Олега «вишвирнути цих старих геть!»

Олег почервонів за двох і спробував вмовити наречену відступитися. Бо ж вона таки неправа. Треба було прийти раніше і зайняти місце, де їй заманеться. Але ж де там! Катя влаштувала таку істерику, що мусив тягнути її волоком звідти. Вже у номері вона переключила весь свій гнів на нього. Наскакувала, верещала і навіть пробувала битися. Олег вражено мовчав. Не очікував. Подумати не міг! Де ділася та кумедна і весела щебетуха Катя?

– Ах, ти ж козел! Ти чув, що я тобі сказала?! – слова вилетіли з Каті та ніби зі всієї сили вдарили його у самісіньке серце. Він здригнувся одночасно з дівчиною, яка, враз зрозумівши, що перегнула палицю, злякано закрила рота руками.

Ні, він її не бив. Навіть у думках такого не мав. Та й помирилися вони швидко після того. Але у душі ніби щось йому надломилося.

А от і день весілля. Ресторан замовлений, до трьохсот гостей зібралися, наречена у білій сукні – просто не відвести очей. Жених під стать їй. Батьки на урочистостях, як і годиться, пустили сльозу, поважна пані з буклями на голові видала їм свідоцтво про одруження. Далі молоду сім’ю чекала традиційна фотосесія з гостями на сходах РАЦСу і ресторан.

Уже виходячи на вулицю, Олег ненароком наступив нареченій на сукню. Якби ж то вона у той момент стояла, а Катя, як на те, різко ступила вбік. Мереживо тріснуло і повисло негарною шматиною.

– Ти що наробив? – у Каті перекосилося від люті обличчя.

– Не треба було такого довгого плаття купувати, – відповів спокійно. – Катю, не кіпішуй. Не так важко пришити цю пелерину назад.

– То ти мені будеш вказувати, що купувати? – вже не на жарт розсердилася Катя. Вона не говорила, а аж шипіла від люті. «Геть тобі змія, гадюка просто», – ще встиг подумати, і враз почув образливе: «От козел!»

Олега аж у піт кинуло.

– То так ти заговорила?! – сіпнувся до неї. І враз, вийнявши з кишені щойно видане свідоцтво про шлюб, розірвав його навпіл! Клапті документа полетіли в гостей, а сам Олег, легко перестрибуючи через кілька сходинок одразу, побіг до машини.

– Ах, так?! – і собі крутнулася на шпильках Катя і рвонула знову в РАЦС – тепер уже писати заяву на розлучення.

Гості в цей час ошелешено стояли, прикипівши до місця з відкритими від подиву ротами. Вони вперше побували на весіллі у пари, яка пробула в шлюбі аж 10 хвилин.

Автор – Юлія САВІНА, Волинська область