Коли я закінчила школу, я відразу нікуди не пішла вчитися через фінансові проблеми. А я так мріяла вчитися!

Так вийшло, що мама, яка займалася бізнесом, збанкрутувала. І мені, найстаршій, доводилося працювати, я в багатьох місцях працювала. Мені дуже важко було, зморилася неймовірно. Але через довгі роки мені посміхнулася удача і я знайшла дуже хорошу роботу, почала нормально заробляти.

По натурі я дуже чесна дівчина, якщо щось беру, то відразу ж повертаю. А ось друзів справжніх у мене немає. Всім тільки щось треба.

Наприклад, є в мене одна подруга, Іра. Вона попросила дати їй гроші в борг, бо наближався день народження її хлопця. І я дала, але і сказала, що це борг, гроші не мої, я з каси брала у хазяйки. Іра слово дала, що віддасть. Потім знову просила, але той попередній борг так і не віддала. Дзвонить, лише коли я їй потрібна,  просить, щоб я гроші на телефон їй закинула, обіцяє віддати, а потім все знову спочатку…

Я на її місці давно б вже згоріла від сорому. Справа в тому, що у мене така слабкість: коли хтось у мене просити гроші – я не можу відмовити. Прикро, що знайомі, яким я даю в борг, цього не розуміють, того, що я важко ці гроші заробляю.  І на даний час у мене недостача в касі. Люди, дайте пораду? Як мені бути?

Передрук без гпосилання на Ibilingua.com. суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело