Коли я чекала дитину, Ганна Дмитрівна жваво нав’язувала мені свою думку з приводу вибору дитячого ліжечка. Мене найбільше зачепило те, що свекруха не пропонувала купити ліжечко для онучки, а просто вказувала, яке, на її думку, воно має бути. А найцікавіше, що перед цим свекруха допомогла купити доньці автомобіль. Ну і як тут може йти мова про справедливість. Я сказала свекрусі, що вона могла б і купити ліжечко, а вона відповіла, що грошей не має, та й не зобов’язана вона нам нічого купувати

У моєї свекрухи було двоє дітей – син, тобто мій чоловік, і донька. Відколи я потрапила в їхню сім’ю, я бачу, що вона робить дуже велику різницю між дітьми. Мого чоловіка і його сім’ю вона відразу відкинула на другий план, а всю свою любов і турботу віддавала доньці. Але вийшло так, що коли свекрусі стала потрібна допомога дітей, донька першою відмовилася від неї.

Ще кілька років тому моя свекруха була сповнена сил і енергії. Як ми тільки одружилися, Ганна Дмитрівна натхненно вказувала нам, як потрібно робити ремонт в подарованій нею квартирі. Ганна Дмитрівна рано овдовіла і ростила дітей абсолютно одна. Треба сказати, що їй добре це виходило.

Квартиру цю вона заробила сама, їздила до Польщі за товаром і перепродавали в складні дев’яності, коли діти були ще зовсім маленькими. Тоді вона дві квартири і придбала для дітей. На цьому допомога синові закінчилася. А от доньці, крім квартири, свекруха не переставала постачати товар, гроші, продукти, навіть одяг.

Я не втручалася у їхні сімейні відносини, поки свекруха не почала втручатися в наші. Приблизно через рік після весілля, коли я чекала дитину, Ганна Дмитрівна жваво нав’язувала мені свою думку з приводу вибору дитячого ліжечка. Мене найбільше зачепило те, що свекруха не пропонувала купити ліжечко для онучки, а просто вказувала, яке, на її думку, воно має бути.

А найцікавіше, що перед цим свекруха допомогла купити доньці автомобіль. Ну і як тут може йти мова про справедливість. Я сказала свекрусі, що вона могла б і купити ліжечко, а вона сказала, що грошей не має, та й не зобов’язана вона нам нічого купувати.

Я образилася і відтоді ми практично не зустрічаємося. Нашу донечку чоловік возить до бабусі один, тому що не хоче, щоб ситуація ще більше ускладнилася.

Деякий час назад у Ганни Дмитрівни виникли проблеми із зором. Тепер мама чоловіка практично нічого не бачить, не може вийти з дому, ледве обслуговує себе. Обожнювана нею донечка відмовилася їй допомагати. У неї інші плани, вона виходить заміж і їде за кордон.

Чоловік каже, що ми повинні допомагати свекрусі. Він навіть запропонував мені звільнитися з роботи і доглядати за нею. Мені ця ідея відверто не подобається. Не хочу знову сидіти в чотирьох стінах, а тим більше слухати цілими днями його матусю…

Чоловік наполягає, каже, що мама нам допомогла з квартирою, завдяки їй ми не влізали в багаторічні кредити. А те, що вона більше допомагала його сестрі – чоловік вважає, що це нормально. Він сказав, що маму він в такому стані не залишить, а якщо я проти, то він зі мною розлучиться.

На розлучення я, звичайно, не готова. Але і допомагати свекрусі не хочу. Що мені робити?

Фото ілюстративне – MariaClaire.


Джерело