Чоловік зі своєю мамою багато років не спілкувався і навіть не хотів нас знайомити. Я все просила, наполягала і таки знайомство відбулося. Вона виявилася гарною. доглянутою жінкою. Ми знайшли спільну мову. Та чоловік попередив, що родичатися з мамою, як і раніше, не бажає. Але я все ж таки зважилася запросити свекруху на свій День народження…

Ще до заміжжя я знала, що колишній чоловік давно не спілкується зі своєю матір’ю і не любить її. Коли ми одружилися, я просила все-таки нас познайомити.

Він довго відмовлявся, але я наполягала і одного разу він здався. Познайомив нас, але попередив, що спілкуватися з нею, як і раніше, не бажає і не буде.

Його мати виявилася дуже красивою і приємною жінкою. Але спочатку вона поставилася до нашого візиту з побоюванням. Відразу ж дала мені знати, що зараз вона ближча з дітьми свого нинішнього чоловіка, ніж з рідним єдиним сином.

Але пізніше ми стали з нею добре спілкуватися, і я почала робити спроби зблизити їх. Чоловік – ні в яку. А мені все не йметься, хочеться, щоб вони стали ближчими. спілкувалися. І ось минуло досить багато часу, перш ніж я зробила рішучий крок і запросила свекруху чоловіка на свій День народження. Вона погодилася прийти, але жуже переживала, як поведе себе син.

Чоловік при гостях поводився стримано і вечір пройшов чудово, а його мати була щаслива і сказала мені, що тепер може сподіватися на зближення з сином. І ось на День народження чоловіка я знову запросила свекруху.

Вона приїхала заздалегідь, щоб допомогти мені підготувати святковий стіл і перебувала в піднесеному настрої, сподіваючись на остаточне примирення з сином.

На святкування всім було весело. Я раділа тому, що тепер відносини рідних людей налагодяться. Була в цьому впевнена. Коли прийшла черга поздоровлень від матері чоловіка, вона встала і говорила дуже довго.

Вона ділилася приємним спогадами, промовляла теплі побажання, серед яких і про те, щоб у нас скоріше з’явилися діти. В кінці вона додала, що з радістю буде наглядати за онуками, готова возитися з ними постійно.

І тут раптом чоловік, який до того моменту вже випив, зіскочив з місця і заявив, що ніколи в житті не довірить їй своїх дітей! Далі він почав голосно ображати її при всіх. Тоді мати швидко пішла, прокричавши синові, що не бажає його більше знати і побажала, щоб він ніколи не зміг стати батьком!

Як же я потім переживала і жалкувала, що затіяла все це. Жінку прилюдно принизили, і це все сталося через мене. Ну хто просив мене влазити в ці відносини?

На мої дзвінки мати чоловіка більше не відповідала. Ось до чого призводить зайва ініціативність. До речі, за 7 років шлюбу у нас з чоловіком так і не з’явилися діти. Та й після розлучення ми обибоє поки що не стали батьками, хоч вже і в нього, і в мене нові родини. Хто знає, може це побажання його матері збулися?..

Передрук без згоди автора суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело