Свекруха не знає про те, що невістка при надії…

– Мариночко, привіт! Ой … Що я бачу! За матеріалами

На зупинці зустрілися дві жінки. Та, що трохи молодша, була помітно вaгітна. Старша, дама років п’ятдесяти, накинулася на майбутню матір з питаннями і поздоровленнями.

– Так, Ольго Миколаївно, ось, вирішили з чоловіком за другим …

– Молодці, правильно, так і треба! Я дуже за вас рада! Ви така пара красива, кому і нарoджувати, якщо не вам! Діти – це так здорово. А кого чекаєте, відомо вже?

– Ага! Хлопчика обіцяють начебто …

– Ну взагалі краса! Дочка є вже, тепер син буде, як на замовлення! Спочатку нянька, а потім лялька. Чоловік радий? .. Ну звичайно радий, а як же! Син буде, спадкоємець. Вони, чоловіки, дуже до цього трепетно ​​ставляться, вже я-то знаю …

І свекруха, напевно, теж на сьомому небі? Як вона, до речі? Не бачила давно її вже. Треба подзвонити, зустрітися, давно пора вже …

– Ольга Миколаївна … Тільки тут така справа … Ви, якщо будете телефонувати Марії Дмитрівні, будь ласка, не кажіть їй нічого, добре? Ну, в сенсі, про вaгітність. Я вас дуже прошу! Не треба…

– Не зрозуміла. А чому не говорити? Не хочеш же ти сказати, що вона не знає нічого досі?

– Ну … Якщо чесно … То так – не знає.

– Оце так … Ну ви даєте! А як вам вдалося зберегти таке в таємниці досі? І головне – навіщо?

– Так зберегти в таємниці легко. Ми і не спілкуємося особливо. Зі святами вітаємо її по телефону, і на цьому все. Чоловік іноді телефонує, кілька разів заїжджав перед Новим роком, на її прохання, щось їй там робив в квартирі, лагодив … Не хочу нічого їй говорити! Вона ж так і не прийняла мене до кінця, незважаючи на сім років шлюбу з її сином. Досі чекає, коли ми розлучимося! Стільки негативу в мою сторону було першого разу, коли я з донькою ходила, що я вирішила – цього разу мені такого не треба! Чим менше знає Марія Дмитрівна, тим краще всім …

– Ви взагалі їй, говорити не збираєтеся, чи що?

– Я – ні! Що там собі Павло думає з цього приводу, я навіть питати не хочу. Напевно, скаже матері. А може й ні. В крайньому випадку, зараз він теж не горить бажанням йти до неї з новиною … Ой, та нічого, я про це якось найменше зараз переживаю, Ольга Миколаївна, правда! Ми дорослі самостійні люди, з дітьми справляємося виключно самі, допомоги ні від кого не чекаємо! .. Та я і не думаю, що для неї це якась прям образа, не знати таких новин! Вона і онукою щось не дуже цікавиться …

– Так, в сім’ях буває по-різному, – сказала Ольга Миколаївна. – Дуже хочеться вірити, що в Новому році у вас все зміниться на краще!

– Як би ж то, – майже без надії промовила Марина.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.