– Сергій їздив до свекрухи у вихідні. Повернувся засмучений якийсь. Кажу – сталося щось? Він сказав, що нічого. Але я ж бачу! Стала розпитувати. Виявляється, мати на пенсію йде, уявляєш? Я взагалі не уявляю, що тепер буде. Зінаїда була дуже засмучена, коли ми з нею зустрілися і почала мені розповідати, як у них справи і чому вона не хоче жити зі свекрухою.

– Сергій їздив до матері у вихідні, – розповідає 36-річна Зінаїда. – Повернувся засмучений якийсь. Кажу – сталося щось? Він – нічого. Але я ж бачу! Стала розпитувати. Виявляється, мати на пенсію йде, уявляєш? Якась там реорганізація у них. До травневих допрацює, і все! Я взагалі не уявляю, що тепер буде. За матеріалами

– А чому така тривога у вас? Матері його вже шістдесят майже. Чого тут засмучуватися? Нехай йде на заслужений відпочинок.

– На відпочинок? А жити як вона буде?

– Так пенсію отримуватиме, як всі. Ну, скромніше буде жити, ніж зараз, але вже якось впорається. Вона живе не бідно, все життя працює, пенсія у неї не найменша, напевно. Можна відпочивати, гуляти, дивитися серіали.

– Ага, серіали! Їй жити ніде! Хоч на вокзал йди!

– Але зараз же вона десь живе?

– Ага, живе – в орендованій квартирі, за яку платить кожен місяць. На пенсії це буде неможливо, сама розумієш.

– Як це – в орендованій? А де її власне житло?

– Ой, не питай! Немає його вже давно. Продала вона свою квартиру років десять тому, купила дві споруджувані на етапі котловану, щоб в одній жити, іншу здавати на пенсії. І прогоріла, як ти розумієш. В результаті зараз квартир немає, грошей теж. Їх там кілька десятків таких, як наша свекруха, ошуканих. Суди йдуть, але толку немає, і більшість юристів каже, що й не буде. Плaкали грошики.

Зінаїда з чоловіком живуть досить скромно в матеріальному плані – у них двоє дітей-учнів молодших класів і кредит на двокімнатну квартиру в одному зі спальних районів столиці.

Платять, чесно кажучи, насилу, особливо останнім часом. Пів року тому чоловікові довелося змінити роботу. Сім’я пережила справжній стрес – подібні зміни даються їм дуже непросто.

Добре, що Сергію вдалося досить швидко знайти інше місце. Правда, умови там гірші, ніж на старій роботі, їздити тепер доводиться на інший кінець міста в промзону, добиратися з двома пересадками. Але в зарплаті майже не втратили, це головне.

– Економимо, намагаємося не хворіти, тому що лiкаpняні виводять з колії надовго, – розповідає Зінаїда. – Морально дуже важко, але робити нічого. Зате років через сім-вісім у нас буде своя квартира.

При цьому відносини зі свекрухою всі ці роки у Зіни були досить-таки прохолодні. Свекруха дуже їдко і неприємно свого часу висловилася з приводу другої дитини Зінаїди, і попросила «на неї не розраховувати».

Ніхто, власне, і не розраховував – Зіна піднімала своїх погодок сама, до двох з половиною років молодшого сиділа вдома, потім віддала дітей в садок, а ще через пів року вони з чоловіком взяли кредит на квартиру. З дітьми іноді допомагала за невеликі гроші сусідка, кілька разів приїжджала мати Зінаїди. Свекруха не взяла онуків жодного разу.

А тепер їй ніде жити, і вона, чого вже там, сподівається на сина.

– До нас її взяти? – розмірковує Зінаїда. – Неможливо! У нас двокімнатна квартира, в одній кімнаті хлопчаки, в іншій ми. Орендувати їй квартиру ми не потягнемо, нам буде це важко.

– А я не розумію, чому ти взагалі про це думаєш! – каже Зінаїді її подруга. – Свекруха доросла людина, вона не сьогодні потрапила в таку ситуацію. Знала, що рано чи пізно виникне така проблема, що знімати житло вона не зможе. Повинна була сама якось до цього готуватися. Свекруха сама кашу заварила, нехай сама тепер і розсьорбує?

Свекруха відносин нормальних з невісткою та онуками не вибудувала, нічим не допомогла – про яку допомогу такій свекрухи може йти мова. Нехай Зінаїда краще вирішує свої проблеми, щоб не опинитися років через двадцять в точно такій же ситуації. Думала я про себе, коли поверталася від подруги. Хоча чоловік у неї дуже добрий і може вмовити дружину забрати маму до себе.

Фото ілюстративне, з вільних джерел