Моя мама була мені найріднішою і дуже дорогою мені людиною, вона завжди мені в усьому допомагала і підтримувала мене, щоб там не відбувалося. А зараз, коли я за крок від свого жіночого щастя, вона не просто мене не підтримує, а й всіляко хоче зруйнувати моє щастя. Вона в житті, чомусь, бачить тільки матеріальні цінності, а іншого для неї не існує, вона нічого більше не помічає. Я не знаю як її переконати в протилежному. Не можу стримати сліз. Не думала, що в такий важливий день залишуся без підтримки мами і буду відчувати себе справжньою сиротою.

Мого батька не стало зовсім рано, я його майже не пам’ятаю. Мамі було, звичайно, важко. Але, їй завжди та в усьому допомагали мої дідусі і бабусі, завжди підтримували і копійку якусь постійно давали. Причому татова рідня теж нас не обходила увагою, ставилися до нас, як рідних людей. Ми не бідували зовсім, так і жили, на мій погляд, не гірше за всіх. Але, мама постійно була іншої думки. Словом, вважала, що не в грошах щастя, а в їх кількості. Повторювала, що у мене обов’язково повинен бути багатий чоловік з хорошими зв’язками та статками, а іншого вона навіть чути не хотіла.

Родичів наших вона теж переконала в необхідності пошуку багатого зятя, іншої думки й слухати не хотіла зовсім. Я не погано вчилася тоді. Та й мама ніколи не шкодувала грошей на репетиторів. В юридичний вступила легко, на радість мамі. Їй здавалося, що саме тут навчаються люди «того рівня», про який вона мріяла, де донька легко може знайти собі пару. Я трохи заспокоїлася, бо думала, що хоч так мама мене менше контролюватиме.

Практично відразу з’ясувався цікавий факт. Поруч з нашим будинком побудували нову багатоповерхівку. І моїм одногрупником виявився якраз сусід з нового будинку. У нього була хороша дорога машина, так що він люб’язно підвозив мене на заняття і додому. Звали його Дмитро. Він мені теж дуже сподобався. Справа була зовсім не в красивій машині чи його власній квартирі, на які звертала увагу лише моя мама. Мені здалося, що він надійний і розважливий хлопець, самостійний, як для свого молодого віку. Але в дійсності все виявилося не зовсім так, як я думала. Дмитро не збирався собі ні в чому відмовляти зовсім і нічим обтяжувати. Періоди, коли він пропонував жити разом, змінювалися розповідями, що він ще молодий для того, щоб нудьгувати вдома на дивані. Мені не подобалися деякі його друзі. А він вважав, що у нього все життя ще по переду і спішити йому немає куди, важливі рішення приймати він не збирався. Інколи до мене приходили думки, що він геть не хоче сім’ї, таке життя не для нього, а про відповідальність і мови бути не може.

А от моя мама зовсім не підтримувала мої сумніви. Навпаки, радила скоріше народити дитину, щоб «прив’язати» Дмитра до себе та дитини. Ця ідея викликала у мене лише нерозуміння. Бажання стати матір’ю дитини від ненадійного чоловіка, у мене зовсім не було ніякого. Замість хитрих кроків до офіційного статусу, я вирішила просто розлучитися з нареченим. Що зовсім не порадувало маму. Напевно, вона вирішила, що це така моя хитрість.

Звичайно, це далося мені нелегко. Якщо людина тобі не байдужа, просто викреслити її з життя не виходить якось так просто. Щоб не думати про свій непростий період в житті я поїхала на відпочинок зі своєю подружкою. До цього часу в мене з’явилася стабільна робота та особисті гроші. Проходив згаданий семінар в мальовничому місці. Серед його організаторів виявився спортивний молодий чоловік з приголомшливими блакитними очима і простим ім’ям Степан. З’ясувалося, що він дуже розумний та добрий чоловік А працює він охоронцем в супермаркеті, як раз навпроти нашого офісу. Ось такі бувають збіги в моєму житті. Хорошу людину я зустріла так далеко від дому, хоча ми постійно були поряд одне з одним, але доля нас не зводила тоді.

Степан зовсім інша людина і різко відрізняється від Дмитра ставленням до світу і людей. Він дуже позитивний і відкритий, налаштований на тривалі відносини, сім’ю і декількох дітей. Ми з ним жодного разу не сперечалися, він має спокійну вдачу! Він завжди вирішує навіть дрібні суперечки спокійними розмовами. Просто дивиться, слухає, говорить і відразу знаходиться вирішення проблеми. Мені дуже добре та спокійно поруч з цією людиною. Але, до однієї єдиній людини, підхід знайти йому так і не вдалося. І цією людиною виявилася моя рідна мама!

Коли вона побачила орендовану квартиру, в яку я переїхала до Степана, вона просто була у розпачі. Скільки було розмов, що я прирікаю себе на злидні на все життя, тому що мій обранець ніколи не буде гідно заробляти і, взагалі, він мене не вартий, а якщо я її не послухаюся, то все життя проведу у злиднях.

Вона не хотіла слухати його взагалі. Навіть в той час, коли ми приїжджали в гості до інших родичів і виявлялися за загальним столом. Всі спроби Степана розповісти щось цікаве наштовхувалися на сарказм з її боку. Вона постійно просила мене одуматися і помиритися з Дмитром. Хоча я і думати більше не могла ні про кого, крім мого свого коханого Степана.

Але, найгірше чекало мене попереду, коли мій коханий зробив мені пропозицію і сказав, що буде найщасливішою людиною у світі, коли я вийду за нього заміж, хоче, щоб я стала його дружиною. Мама не просто не зраділа, вона влаштувала справжній скандал, що не збирається віддавати дочку в руки цього бідака і не благословляє наш шлюб, не хоче нужденного життя для своєї дитини.

Сказала, що не дасть ні копійки на церемонію і застілля, що у мене все ще залишається гідна альтернатива у вигляді сусіда. Звичайно, Степан мій відразу образився і потім пішов. Мені довелося його наздоганяти і заспокоювати, вибачатися за свою маму. Замість радісної події, про яку я мріяла, весілля може вийти не дуже веселою витівкою. Мама категорично відмовляється приходити на одруження. Думаю, це образить не тільки мого нареченого, а й його батьків.

Все моє життя мама була моєю найближчою людиною, якій я могла довірити все, на яку можна надіятися завжди. І я не можу зрозуміти, як мені продовжувати жити без її добрих слів, без її підтримки та щирих порад. Проте, втратити хорошу людину я теж не можу. Від цих хвилювань я вже схудла і погано сплю. Степан теж постійно хвилюється і вже не знає, що робити і як знайти спільну мову з майбутньою тещею. А моя мама слухати нікого не хоче, навіть найближчих людей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Джерело