Наталя працює з ранку до вечора. Якось ми з подругами забігли до неї додому після роботи. На кухні зустріли її чоловіка. Я його декілька разів бачила на вулиці, але й гадки не мала з ким живе моя подруга.

На роботі з 8-ми до 18.00, а потім – друга зміна у плити і по господарству. Причому, за другу роботу не доплачують, а ще й докоряють – то страва несмачне, то підлогу недостатньо чисто вимила. За матеріалами

У таке рабство до власного чоловіка потрапила одна моя знайома Наталя. Розумна доросла жінка, яка буквально перетворилася в обслугу для чоловіка.

Я мовчу про такі речі, як помити підлогу або почистити унітаз, але навіть закинути речі в пральну машинку або випрати руками свої ж власні шкарпетки – дня нього непосильне завдання.

Якщо вона не буде нічого робити – він заросте брудом.

Коли в знак протесту вона перестала готувати йому вдома їсти (їла на роботі в їдальні і у мами вечорами), він витратив місячну зарплату в ресторанах – тому що харчуватися в кафе йому не по статусу.

Адже він аж старший менеджер в автосалоні.

На сніданок він не їстиме те, що залишилося від вчорашнього вечері. Ні за що не доторкнеться до супу, який був зварений вчора.

Якщо, на його думку, страва трохи пересолена або недосолена – він запросто може викинути їжу в смітник.

В іншому, як запевняє нас подруга – він прекрасний чоловік. Тільки ось питання: а де і в чому полягає це інше?

Вже точно не в плані побуту. Та що там – він і за продуктами не ходить. Вона сама тягає сумки з магазинів. А у нього спина болить.

І тут нічого сказати, крім як – сама винна. Це у них ще дітей немає. А якщо з’являться. Хоча, втім, до ролі рабині вона вже звикла. Нічого нового… Мені шкода подругу, але моїх порад, як і своєї мами, вона не слухає. Каже, щоб не лізли в її сім’ю, вона якось і без нас розбереться, але я в цьому, чесно кажучи, дуже сумніваюся.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.