ОЛЯ – ЗВИЧАЙНА ЖІНКА СЕРЕДНІХ РОКІВ, НЕВИСОКОГО ЗРОСТУ І БЛИЗЬКО 80 КІЛОГРАМ ВАГИ. ЖИЛА ВОНА З ЧОЛОВІКОМ І ДВОМА ДІТЬМИ В ОРЕНДОВАНІЙ ОДНОКІМНАТНІЙ КВАРТИРІ. ЖИЛИ БІДНО, АЛЕ ЧОЛОВІКОВІ ВОНА Й СЛОВА ПОГАНОГО НЕ СКАЗАЛА. ПІСЛЯ ДЕКРЕТУ ВЛАШТУВАЛАСЯ НЯНЕЮ У САДОЧОК. ОЛЯ ОТРИМАЛА МОЖЛИВІСТЬ ЕКОНОМИТИ, ОТРИМУЮЧИ ОБІД, А ЯКЩО ПОТРІБНО – ТО І ДЕЯКІ НЕДОЇДКИ. АЛЕ ЧОЛОВІКОВІ, ЯСНА РІЧ, ПРОДОВЖУВАЛА ГОТУВАТИ ПОВНОЦІННИЙ СНІДАНОК, ОБІД І ВЕЧЕРЮ. НЕЩОДАВНО Я ДІЗНАЛАСЯ, ЩО ОЛЯ РОЗЛУЧИЛАСЯ, КОЛИ НАВАЖИЛАСЯ ЗАПИТАТИ ПРИЧИНУ, БУЛА НАСТІЛЬКИ ЗДИВОВАНА, ЩО СЛОВАМИ НЕ ПЕРЕДАТИ

Оля – звичайна жінка середніх років, невисокого зросту і близько 80 кілограм ваги. Жила вона з чоловіком і двома дітьми в орендованій однокімнатній квартирі. Жили бідно, але чоловікові вона й слова поганого не сказала.

Після декрету влаштувалася нянею у садочок. Оля отримала можливість економити, отримуючи обід, а якщо потрібно – то і деякі недоїдки. Але чоловікові, ясна річ, продовжувала готувати повноцінний сніданок, обід і вечерю. Нещодавно я дізналася, що Оля розлучилася, коли наважилася запитати причину, була настільки здивована, що словами не передати.

Оля – звичайна жінка середніх років, невисокого зросту, і близько 80 кілограмів ваги. З нею я познайомилася кілька років тому – наші діти спочатку ходили в один дитячий садок, потім в одну школу.

Якби мене попросили охарактеризувати її зовнішність одним реченням, то я б сказала «несе на собі тяготи сімейного побуту».

Звичайна коротка «жіноча» стрижка для зручності, сірі вицвілі речі, за якими неможливо вгадати їх колишньої розмір, колір, і рік випуску. З розваг – серіали, зрідка книги в м’яких обкладинках.

Жила вона з чоловіком і двома дітьми в орендованій однокімнатній квартирі, з молодшим навіть спали в одному ліжку. Жили бідно, скромно, по засобам.

Але навіть з цих скромних коштів Оля примудрялася надати чоловікові і старшій дитині повноцінний сніданок, вечерю та обід з першим, другим і третім. Купити нову постільну білизну десь за оптовою ціною. І так далі і тому подібне.

Родині, звичайно, доводилося виживати. Але Оля на долю не нарікала. Чоловікові поганого слова не сказала. Все чекала, коли можна буде влаштуватися нянею в садок.

Там вона буде і при дитині, і сита, і в теплі, хоча робота досить важка – виносити горщики, мити попи.

Нарешті, її мрія збулася. Дитина поступово і без неpвів прилучалася до садка. Оля отримала можливість економити, отримуючи обід, а якщо потрібно – то і деякі недоїдки. Але чоловікові, ясна річ, продовжувала готувати повноцінний сніданок, обід і вечерю, продовжуючи його обпирати і обходити.

У цей період стався досить неприємний інцидент. Оля чекала дитину. Чоловік вирішив, що вони тепер живуть бiдно, зарплата у неї невелика, і сказав, що дитини не буде.

Оля згнітивши серце погодилася, розуміючи, що на 9 тис., які отримує чоловік, виживати практично нереально.

На себе у жінки не залишалося часу від слова зовсім. Тільки один день в році – в день народження – чоловік відпускав її по магазинах або в перукарню на пару годин.

Весь інший час вона брала на себе роль господині домашнього вогнища, називаючи чомусь чоловіка добувачем. Однак, все виявилося не так просто.

Я не бачила Олю досить довгий час, а потім дізналася, що вона розлучилася. Старший син залишився з батьком, молодший – з Олею. Я довго крутилася навколо, не наважуючись запитати про причини розлучення. Але Оля розповіла все сама.

Виявилося, що весь цей час зарплата чоловіка була в три рази більше. Не 9 тисяч, а близько 30-ти. Правда якимось чином виплила назовні, і в родині вибухнув колосальний скандал.

З’ясувалося, що частина з зекономлених за рахунок Олі грошей чоловік віддавав матері, маючи намір купити авто (причому, не зрозуміло, на кого б воно було оформлено).

Але найстрашніше, що ще приблизно 8 тисяч на місяць чоловік витрачав на посиденьки в сауні з друзями, причому в цій теплій компанії були присутні і незрозумілі жінки, а ви самі розумієте, що це коштує досить недешево.

Як це з’ясувала Оля, я вже не запитала, але промайнули слова про якийсь фото з лазні або відео, тобто є і документальні підтвердження.

Рішення про розлучення Оля прийняла остаточно і безповоротно – втрачати їй було, в принципі, вже нічого, крім своїх ланцюгів. Дітей розділили між подружжям – молодшого до мами, старшого – до тата. Спочатку Оля продовжувала працювати в садку, а потім, коли дитина звикла, влаштувалася вже на нормальну роботу.

Поступово розвідала, де взяти пристойний одяг, взуття з розпродажу. І навіть почала займатися фітнесом – правда, не в залі, а вдома, сама. Словом, життя її поступово стало налагоджуватися.

Чоловік Олі досі, якщо зустрічає когось із старих знайомих, скаржиться на колишню. Мовляв, зруйнувала сім’ю через таку дурницю. Машина, мовляв, була б все одно загальна, це я збирав.

А що до жінок, ну було пару раз, але я ж чоловік, а вона геть розтовстіла. І взагалі, нам потрібна різноманітність. На це знайомі зазвичай розсіяно кивали, і тікали геть.

Словом, чоловік досі не розуміє, що він зробив не так. Ну приховав від дружини зарплату, занизивши її в три рази. Подумаєш.