«Хочу поділитися з вами своєю особистою історією. Не знаю чи хтось мене зрозуміє, але я не думав, що діти коханої людини можуть стати причиною припинення стосунків.

Моя історія починається з того, що років чотири тому я познайомився з симпатичною жінкою. Мені тоді було 32, їй 30. Вона мені сподобалася відразу. Легка, ніжна. Рідко такі жінки зустрічаються в наш час. За матеріалами

Ми з нею зустрічалися дуже рідко, Оля це пояснювала завантаженістю по роботі. І ще на нескінченну втому, після якої і йти нікуди не хочеться. Наші зустрічі тривали місяців вісім. Потім я запропонував жити разом.

І тут вона розповіла про своїх дітей. Виявилося, у неї їх двоє. Дві дівчинки: дев’яти і десяти років. Ще вона мене попередила, що у дівчаток дуже «складний» характер. Навіть вона, матір, не може з ними інколи впоратися.

Так ось, познайомився я з дівчатками. Нічого такого серйозного я не помітив. Але йдучи додому, в своєму черевику виявив кнопку, яку могли підкласти тільки вони.

Через тиждень я до них переїхав. Оля не хотіла до мене переїжджати, говорила, що дівчатка довго будуть адаптуватися. І тут почалися «чудеса» її дітей.

Що тільки вони не робили: і одяг мені псували, і в їжу насипали купу солі. Загалом було дуже “весело”.

Через два місяці вони заспокоїлися. Бачачи, що нічого у них не виходить, здалися. Стали жити мирно. Навіть слухати мене почали. Так ми прожили три роки, і тут знову пішло все заново. Тільки жарти стали зовсім не дитячими. Навіть не хочу писати про це. Я втомився від таких знущань. Я більше не хочу виховувати її дітей. Вони не приймають мене. Краще буде, якщо я піду».

Фото ілюстративне, з вільних джерел.