В один момент сусіди, які жили в селищі неподалік від нас, просто кинули весь свій побут, великий будинок з меблями, льох, повний овочів і поїхали назовсім, навіть не попрощавшись зі знайомими.

У їх бабусі-сусідки був ключ від будинку, який вони залишили «на всякий випадок». За наполяганням усіх сусідів будинок разом відкрили і зайшли подивитися, що трапилося, куди пропали сусіди.

Ми справді були всі стурбовані, хіба мало що могло статися? Але в будинку було порожньо, деякі речі покидали, видно було, що люди зібрали одяг і просто поїхали. На кухні залишався увесь посуд, в холодильнику – якісь залишки продуктів, в погребі – запаси овочів. У будинку залишилися всі меблі, телевізор, комп’ютер, в загальному виглядало все так, ніби господарі відійшли ненадовго і ось-ось повернуться.

Але вони не повернулися, пройшов напевно рік, все не розуміли, куди пропали люди, які жили в будинку. Якби вони продали будинок – в ньому б уже були нові мешканці. Та й так не продають – адже залишилися всі їхні речі. Зовсім недавно я зустріла дочку господині зовсім випадково в місті, і звичайно ж, накинулася з розпитуваннями – де наші сусіди? Куди вони зникли?

Дочка розповіла, що батькові запропонували підвищення (він військовий) і вони в терміновому порядку відбули в інше місто, де й оселилися.

Будинок продавати не стали, залишили на потім, на випадок, якщо захочуть раптом повернутися, щоб був шлях до відступу, щоб було куди повертатися.

Я звичайно пораділа, що люди живі здорові, але все ж сусідів краще попереджати про свої плани, щоб не хвилювалися. Нам вже всяке стало ввижатися, ходили чутки навіть, ніби їх інопланетяни вкрали))

Так що пошкодуйте нерви сусідів, якщо їдете надовго – хоча б попередьте.