Була впевнена, що застану чоловіка з коханкою, але…
Це історія трапилася з моєю тіткою Вірою десять років тому. Зараз їй вже 55 роки. Зі своїм чоловіком, Михайлом, вона прожила разом вже 35 років. Чого тільки не пережили удвох! І злидні, і достаток хороший. Розходилися рази 3, а тепер уже й онуків доглядають разом.
Коли Міша ще працював, причому успішно, він возив одяг партіями. В основному віз товар з Туреччини. Постійно в роз’їздах, та й тут, вдома справ теж вистачало. Віра ніде не працювала, виховувала дочку, тобто була цілком забезпеченої домогосподаркою. Грошей, зароблених чоловіком, вистачало з лишком.
Може від нудьги, а може і правда щось відчувала, але з певного моменту, стала вона підозрювати, що чоловік наліво ходить. Думала, спостерігала за його поведінкою, але визначити нічого не змогла. Перед черговим відрядженням, їй на очі попалися квитки на літак, туди й назад. Вона подивилася дати та не надала цьому особливого значення, поки Михайло не озвучив їй зовсім інший час повернення.
Тепер Віра вже була на 99 відсотків впевнена, що її чоловік знайшов іншу. В ту саму дату і час, які вона побачила у зворотному квитку, вона була в аеропорту. Непомітно дочекалася чоловіка і стала стежити за тим куди він поїде. Хотіла переконатися, щоб не було потім ніяких відмазок або виправдань.
Побоювання підтвердилися, «герой-коханець» заїхав за квітами та цукерками, набрав фруктів і ще якихось смаколиків і приїхав на незнайому їй адресу. Віра проплакала всю ніч. На наступний день, вже в розпачі вона знову приїхала на цю адресу. Гуляла і спостерігала здалеку. Дочекалася, з під’їзду вийшов її чоловік, в обнімку з молодесенькою дівчиною. Світ звалився, тепер розлучення, дочка буде рости без батька…
Через два дні, нібито з відрядження, Міша повернувся додому. У передпокої стояли зібрані йому речі.
– Переїжджай до своєї коханки, я все знаю, бачила вас! – сказала дружина і назвала адресу за якою 3 дні проживав чоловік.
Михайло сів на кушетку в передпокої, взявся за голову руками та почав розповідати:
– Пробач мені, кохана моя. Це не коханка! Це дочка моя. Я був молодий і дурний. Ще до тебе, зустрічався з дівчиною, але, коли дізнався, що вона вагітна, кинув їх. Думав, що не зможу їм нічого дати. Тоді зовсім жебрак був і пив багато, гуляв. А тепер через роки, у неї проблеми. Батьків обох втратила, вітчим спився, а мами не стало після хвороби важкої … У мене тепер є можливість допомогти, ось я і вирішив помилки свої хоч якось виправити…
Віра вислухала і пішла мовчки в спальню. Думала близько доби, як бути тепер в такій ситуації. У підсумку вирішила так: Міші сказала, що не тримає зла, а дівчину цю наполягла запросити до них у сім’ю.
Так у її дочки з’явилася сестра, та й у мене ще одна, майже двоюрідна. Подружилися вони швидко і дотепер відмінно ладнаємо. Тітка зрозуміла і пробачила свого коханого!