– Я так розумію, ми з батьком від тебе і води не дочекаємося? – Ні. Я вам нічого не винна – заявила донька, а через кілька місяців переїхала і зовсім перестала спілкуватися з батьками
В Іри були складні відносини з батьками, практично будь-яка розмова закінчувалася скандалом. Їй весь час здавалося, що вони постійно чогось вимагають, чекають подяки і покірності. Батька звільнили з роботи, а вона саме влаштувалася за фахом помічником бухгалтера. Досвіду не було, платили мало, тому прохання батьків платити частину комунальних платежів здавалася їй несправедливим.
– Ір, ти влаштувалася на роботу, живеш в цій квартирі, так само витрачаєш електроенергію, воду, а ми за все це платимо. Зараз просто дуже туго з грошима, тато влаштується на роботу і все відновиться, але зараз нам потрібна твоя допомога. Ми ж ніколи тобі ні в чому не відмовляли, забезпечували, платили за навчання.
– І що? Я тепер вам на все життя зобов’язана? Ви робили це, тому що треба було. Я не просила мене народжувати. У мене взагалі вибору не було. Може я б хотіла народитися в іншій країні, в іншому будинку, у інших батьків. Але ны, мені дісталися ви. Я нічого вам не повинна. Ви хотіли дитину. І я впевнена, зробили це з думкою про склянку води в старості. Завели мене заради корисливої мети, щоб я вам прислуговувала.
– Я так розумію, ми з батьком від тебе і води не дочекаємося?
– Ні. Я вам нічого не винна.
Іра через пару місяців з’їхала і взагалі не спілкувалася з батьками, думала, що знову почнуться безглузді прохання про допомогу і волання до почуття обов’язку. Її життя йшло добре, на роботі підвищили, вона жила з хлопцем в шикарній квартирі і отримувала задоволення від кожного дня.
Одного разу в двері подзвонили і дівчина знайшла на порозі лист: “Здрастуй сонечко. Це мама. Ми з батьком дуже переживаємо за тебе, тому періодично запитуємо у знайомих, як ти. Дізналися, де ти живеш. Нам з батьком дуже шкода, що ти думаєш, що ми тебе привели у цей світ з корисливою метою. Ми нікого і ніколи так сильно не любили, як тебе. І єдине бажання по відношенню до тебе – щоб ти була щаслива.
Сподіваємося, так і є. Якщо тобі потрібна буде допомога, підтримка і батьківська любов, наші двері завжди відкриті. Обіймаємо і цілуємо. Мама і тато.”
Фото ілюстративне з вільних джерел