Коханий зник перед весіллям… Оленка завжди була скромницею і великим успіхом у чоловіків не користувалася. У свої 22 роки вона ще жодного разу не була в серйозних відносинах, читала романи і мріяла про велике і світле кохання … За матеріалами

З Геннадієм Лена познайомилася в магазині, де працювала продавцем-консультантом. Цей дорослий чоловік відразу сподобався дівчині, та й вона сама, було видно, сподобалася йому. Вибравши новий телевізор, Геннадій попросив телефон у скромної Оленки. Через два дні чоловік подзвонив і запросив дівчину на побачення. Олена була зачарована умілими залицяннями Геннадія, закохалася, все, що відбувалося, їй здавалося схожим на сценарій жіночого роману.

Через місяць тридцятирічний чоловік переїхав в квартиру дівчини. Цілий рік дівчина чекала доленосної пропозиції від коханого чоловіка, але Гена не поспішав одружуватися, тому Олена заговорила про весілля сама.

– Звичайно, кохана, ми одружимося скоро, не переживай …

Оленка була щаслива і, не порадившись з коханим, вирішила, якщо вже все одно скоро весілля, можна і про дитину подумати …

Все сталося приблизно через три тижні після розмови про весілля. Олена прийшла додому і виявила, що речей коханого в її квартирі немає, зовсім нічого, порожньо. Телефон Геннадія був не доступний. Тільки сусідка тітка Люба бачила, як співмешканець Оленки вантажив валізи в таксі вранці, через кілька годин після того, як дівчина пішла на роботу.

Олена ридала в подушку, розшукувала Гену на роботі і у спільних знайомих, але ніхто нічого не знав: з роботи він звільнився, а з друзями своїми планам не ділився. Загалом, зник і ніяких слідів не залишив. У пошуках коханого дівчина не помітила змін. Термін був вже досить великий, коли дівчина дізналася, що стане мамою.

– Мої почуття в той момент були двоякими: я злякалася, що не потягну ростити дитину одна, але з іншого боку мені раптом стало якось так спокійно на душі, я знайшла частинку свого коханого чоловіка в собі. Я взяла себе в руки в той момент, зрозумівши, в чому тепер сенс мого життя. Очікування дитини дає жінкам сили.

Ось і Олена, залишившись одна, не розгубилася і народила сина, Іванка. Було важко, але вона зуміла виростити свою дитину одна до восьми років.

У тридцять два роки Олена вийшла заміж за Євгена, який щиро полюбив і її саму, і сина.

– Гену ми зустріли випадково. Коли Ваня закінчив школу, ми поїхали подавати документи до столичного вузу. Зробивши всі справи, ми пішли поїсти в кафе. Сидячи за столиком біля величезного вікна, я раптом побачила чоловіка в помаранчевому жилеті: чи то будівельник, чи прибиральник вулиць який … У цьому працівнику я впізнала батька свого сина. Він теж зупинив свій погляд на нас. Я бачила, як розширилися його очі, коли він дивився на сидячого поруч зі мною сина, адже Іванко дуже схожий на нього, практично, як дві краплі води.

У цей момент мені хотілося закричати, висловити все, що накопичилося за ті роки, коли я одна ростила сина, але я не стала, я просто проігнорувала погляд з вулиці і, відвернувшись, продовжила розмову з сином. Гена ще довго спостерігав за нами, але, так і не наважившись зайти всередину кафе, пішов продовжувати якусь свою роботу.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.