Все змінилося в одну мить…   У той день у нас було сімейне свято – ми з чоловіком і донькою святкували день народження його батька. Ми добре посиділи невеликою компанією. Ігор перебував у відмінному настрої, жартував, згадував смішні історії з дитинства і юнацтва. За матеріалами

Після смачного обіду, ми з Вікою вирішили провести свекра додому. Чоловік пішов додому. Зараз він не може ходити на великі відстані через болі в нозі. Та й хильнув пристойно. Я була впевнена, коли повернемося додому, він вже буде спати.

І не помилилася. Він заснув прямо за столом перед відкритим ноутбуком. Віка зайшла в свою кімнату, а я вирішила зварити каву. Я вже попрямувала на кухню, як мій погляд упав на монітор.

Ігор сидів в одній з соцмереж. Він збирався видалити якесь повідомлення, але, мабуть, не встиг. Сон завадив. Я підійшла ближче, щоб подивитися, що ж там за листування таке …

Варто було мені побачити «я тебе люблю», як в очах потемніло. Ігор написав це Світлані, своїй колишній колезі. На тремтячих ногах я відійшла назад до дивана, щоб присісти.

У моїй голові відразу спливли застереження батька. Тато завжди був проти нашого з Ігорем шлюбу, вважаючи, що я буду страждати через цю людину. Мені вдавалося доводити протилежне майже двадцять вісім років.

Ми з Ігорем пережили багато. Я доглядала його після хвороби. Підтримувала, коли керівництво попросило піти на пенсію. Він більше не міг працювати в міліції, та й лікарняний занадто затягнувся. Ігор жив роботою, тому звільнення стало для нього важким випробуванням.

Ми змогли це подолати. Він знайшов іншу роботу. Він не раз повторював, як вдячний мені за підтримку, любов і турботу. І брехав, виявляється.

Я зібрала сили і встала. Я не знала, що робити, тому вирішила звернутися до доньки. Вона тільки взяла в руки книгу, але зупинилася, побачивши мене. Я не відразу зрозуміла, що по моїх щоках котяться сльози.

Я розповіла їй, що сталося. Вона швидко вибігла з кімнати і підійшла до батька. Я навіть злякалася, що вона трісне його чимось важким по голові. Замість цього Віка обережно скасувала видалення повідомлень і покликала мене.

Читати любовне листування чоловіка з іншого було нестерпно. Але це дозволило переконатися, що зв’язок їх триває явно не один місяць. Напевно, все почалося, коли він влаштувався на роботу в Пенсійний Фонд. Віка мовчки дістала телефон з кишені, і зробила знімок листування.

У моїй голові був повний бардак, тому я довірилася діям дочки. В цей час вона вже писала повідомлення Світлані. Мовляв, раз любите, забирайте його, будь ласка. Ми дрібнички швидко зберемо.

Знову сфотографувала. Світлана з сайту відразу ж вийшла, як отримала її послання. Віка побігла в свою кімнату і відправила батькові знімки з екрану, супроводжуючи це проханням бути чоловіком і мовчки піти. Потім вона підійшла до мене і міцно обняла, повторюючи, що я сильна і зможу це пережити, а вона завжди буде поруч, на моєму боці.

Залишалося тільки чекати, коли Ігор прокинеться. Я не знала, як він поступить і яка буде реакція. Ми з Вікою здригнулися від дзвінка його мобільного телефону.

Явно дзвонила Світлана. Ігор, на мій подив, відповів. Напевно, думав, що нас ще немає вдома. Розмова тривала менше хвилини. Я чула, як він встав, зайшов в нашу кімнату, одягнувся. Коли він проходив повз нас, то затримався на мить. Я не хотіла дивитися на нього, тому відвернулася до вікна. Віка ж з милою посмішкою помахала йому рукою.

Наступного разу я побачила його, коли він приїхав за речами. Досі не можу повірити, що ось так просто, в одну мить може зруйнуватися сім’я. Як після такого вірити чоловікам? Двадцять вісім років разом. Красиві жести і слова. А в підсумку – розлучення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.