Я своїх батьків не пам’ятаю зовсім, а Аня розповідала, що її забрали з сім’ї через вічні гульби батьків. Ми випустилися з дитячого будинку, але зв’язок одна з одною не втратили, навпаки, разом пішли вчитися в юридичний технікум. Аня здобувала освіту адвоката, а я фахівця зі страхування.

Коли Ані виповнилося 24 роки, вона запросила мене на день народження. Коли я прийшла до неї, то двері мені Аня відкрила в стані далеко не святковому. Її батьки, вирішивши, що давши виховання доньці до восьмирічного віку, гідні, отримати винагороду у вигляді їх довічного утримання. Загалом, в свій День народження, Аня отримала повістку до суду.

Судові тяжби затягнулися на декілька місяців, це пов’язано було з тим, що батьки моєї подруги кожен раз після відмови суду задовольнити їх вимоги подавали апеляцію, і все починалося спочатку. Єдине чого вони не врахували – освіту Ані.

Навіть після того, як їх дочка вийшла з дитячого будинку, ніхто її життям з родичів не цікавився. Аня, зібравши всю волю в кулак, змогла в ході останнього засідання розповісти про своє життя з батьками і причини, за якими вона виявилася в дитячому будинку. Справу вона виграла, але для батьків, вона так і залишилася невдячною донькою, яка чомусь вже не сприймає їх як батьків.

Через місяць після суду на Аню напали, коли вона вночі поверталася додому з роботи. Чоловік лише сказав, що вона отримала за свої борги. Поки Аня була в лікарні, їй почали дзвонити з погрозами з різних телефонних номерів. Суть кожного дзвінка полягала в тому, що раз вона не захотіла утримувати батьків, то зобов’язана віддати їм квартиру.

Аня написала заяву в поліцію, але це не дало ніякого результату, тому що сім карти, з яких дзвонили, зареєстровані не були. А батьки і всі її родичі стверджували, що вони законослухняні громадяни – отримали відмову в суді і більше нічого не вимагають, тільки ось з донькою хочуть спілкуватися, що прям сил немає.

Ситуація ця тривала до тих пір, поки в житті Ані не з’явилося чоловік, який працював слідчим, познайомилися вони в той момент, як Аня подавала заяву про напад. Сергій, дав дівчині слово, що розбереться з усіма проблемами і не підвів. Не знаю, як це працює, але є у поліції певна категорія людей – донощики, здається. Ось один з таких і сказав, що на Аню знову хочуть напасти. Сергію було відомо точний час і місце, куди заздалегідь були спрямовані поліцейські.

Чоловіка, що здійснював напад затримали, і він швидко здав родичів Ані, а заодно і всіх, хто погрожував. Після суду в життя дівчини більше ніхто не втручався.

Фото ілюстративне з вільних джерел