Зараз сестра чоловіка збирається стати матір’ю вчетверте, хоча по грошах вони зовсім не тягнуть. Умови їх життя в такій кількості просто непідходящі, тому що це дві кімнати і життя від зарплати до зарплати. Який взагалі сенс давати дітям такі умови життя, коли можна підняти рівень життя для тих, що вже є?

 

Я завжди виховувалася з установкою, що сім’я це головне, проте всьому має бути межа.

Я звичайно в чужі справи я не лізу, але зараз я просто не могла вчинити інакше і почала з нею це обговорювати. Я навела їй всі аргументи, але вона навіть не захотіла мене слухати. Вона почала говорити, що ми всі проти неї і не бажаємо їй щастя. Мені здається, що люди вже починають марити цією ідеєю сім’ї і бажанням виховати хоч когось без грошей. Нібито любов чогось варта, якщо ви живете в фактичної конкурі.

Бувають, звичайно, винятки, але хіба вони можуть прийматися за норму? Якби моя мати мала більше двох дітей, то я б ніколи не змогла здобути освіту, що у мене є зараз. У нашій сім’ї просто б не вистачило грошей. А ці навіть не хочуть думати, що буде з дітьми далі. Складається часом відчуття, що вони дійсно вірять в якесь чудо, яке прийде і дасть їм забезпечення на життя. Вони хоч і викрутяться звичайно, як завжди, але ні про яке гідне життя там мови йти не може.

Якби я тільки могла показати всім що це насправді таке. Яке життя на них чекає, то думаю багато б сприйняли це за жарт. Адже жодна розсудлива людина не погодиться жити в таких умовах заради того, щоб виховати чотирьох дітей.

Мої подруги повністю зі мною солідарні, як і її ж батьки. Ми просто не розуміємо в який спосіб впливати на неї. Вона не хоче нас слухати. Не буду приховувати, що у мене є підозри на її чоловіка. Тому що він завжди налаштовував її проти нашої родини, а ми нічого не могли зробити.

Загалом, чесно сказати я навіть уявити боюся що з нею буде далі, але якщо у нас вийде вмовити її відмовитися від материнства, то я буду дуже рада. Все-таки вона частина нашої сім’ї і мені не хочеться бачити голодні роти племінників через 10 років. А це неминуче їх чекає, якщо вони не займуться справою. Все-таки немає нічого в житті страшнішого, ніж голодні діти. З них потім казна-що виросте.

Радує хоч і те, що є підтримка з боку інших родичів, які думають також. Часом відчуваєш, що не тільки одна ти намагаєшся щось змінити.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Джерело