З Михайлом ми познайомилися в інституті на простій студентській вечірці. Відразу щиро покохали одне одного з першого погляду. До завершення навчання ми були разом скрізь, ніколи не полишали одне одного, мені всі мої подруги заздрили. Відразу після отримання дипломів ми з Михайлом одружилися. Влаштувалися на роботу, взяли квартиру в кредит і все в нас йшло як по маслу, але була одна непроста проблема. Ми з чоловіком дуже мріяли про дитину, але чомусь, довгий час нічого зовсім не виходило. Аналізи, фахівці і ось, нарешті вийшло, сталося справжнє диво для нас.

Нашій радості не було меж. У нас у сусідів йшли ремонти, мені постійно було недобре від цих запахів і шуму, тому ми вирішили, що цей період я буду жити на нашій дачі. Чоловік приїжджав до мене кожні вихідні. Потім одного разу сказав, що їде в інше місто у відрядження до кінця року. Ця новина нас обох засмутила, як тоді здалося мені, але таку хорошу роботу він втратити не міг, адже нам дуже потрібні були гроші.

В призначений термін у мене з’явився прекрасний малюк. Після його появи ми жили з дитиною на дачі, свіже повітря, овочі-фрукти. Восени я поїхала трохи пожити в мами, адже умови там не ті в холодний період, і втомилася трохи, була потрібна її допомога. Чоловік все одно у відрядженні, а мамина допомога потрібна.

Але в один прекрасний день я дізнаюся, що мій Михайло не був ні в якому відрядженні, що він живе давно з іншою жінкою, і вона навіть зовсім не здогадувалася про про моє існування. Я не знаходила собі місця, я просто була в серйозному розпачі. На мої плечі лягло стільки побутових проблем, які я мусила просто сама вирішувати, розуміючи, що чоловік працює, він далеко, піклується про достаток сім’ї і не може нам допомогти, а змирилася з усім цим. А він був весь цей час в цьому ж місті і взагалі не переймався як нам живеться з маленьким дитятком. Приїде на один день, подарунки привезе, сина на руках потримає і назад у відрядження їде, як ні в чому не бувало.

Мій чоловік таки добре влаштувався – живе на два будинки. А мені тепер треба робити важкий вибір – потрібен він нам чи ні, залишаємося ми сім’єю, або кожен йде геть. Та й великі у мене сумніви, якщо чесно, що сама я з усім впораюсь. Ось думаю, ставити його перед вибором чи ні. Хай вирішує – або я з дитиною будемо у його житті, або та інша жінка. Або закрити очі на неї і продовжувати жити як жили.

Жінка, з якою він живе, до речі, його колега по роботі. Він забезпечує її, щедрий на подарунки. У неї є дитина від першого шлюбу, дівчинці 5 років. Вона дуже міцно тримається за мого Михайла, сама навряд чи його залишить. Як далі жити навіть не уявляю. Як зберегти сім’ю свою?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело