Нехай діти приходять до Церкви, навіть якщо вони там спали, навіть якщо вони грались та їли, навіть якщо вони приходили із запізненням, навіть якщо вони розмовляли та шуміли
Досить того, що вони обрали Церкву, а не поїхали кудись ще! Вони обтрусили з себе сон і прийшли до церкви. Вони залишили свою гру і прийшли до Церкви.
Сьогодні вони граються і жартують, завтра вони будуть молитися і співати, а після завтра вони будуть служити, а згодом вони стануть провідниками в церкві. Хто з нас не поводився як вони, коли він був у їхньому віці?
Не дорікайте дитині і не обмежуйте її. Що б вона не робила, не відкидайте не перешкоджайте її прихильності до Церкви. Будьте добрими до них, будьте добрими до них і навчайте їх терпінню, співчуттю та мудрості. Посміхніться їм. Дайте їм подарунки. Обійміть їх ласкаво. Заохочуйте їх і дайте їм відчути, як ми радіємо, що вони присутні з нами. Сьогодні вони емоційно з’єднуються з Церквою, завтра – духовно.
З усього, що ми маємо, діти є найціннішими. Наш Господь Ісус Христос благословив дітей, обійняв їх і наказав їм стати посеред усіх, щоб показати, що їм слід приділяти найбільшу увагу та турботу.
Анба Макарій
Генеральний єпископ Аль-Менії та Абу-Кораса
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.