– Яке сьогодні число? Вже четверте, нічого собі! У дружини брата день народження через тиждень, треба не забути привітати. І братові нагадати обов’язково. А то ж вони пару років назад мало не розлучилися після її днюхи!

На автобусній зупинці стояли три молоді жінки років тридцяти. Закінчився робочий день в розташованому неподалік бізнес-центрі, і офісний люд роз’їжджався по домівках.

Колеги базікали і сміялися в очікуванні маршрутки, зрідка звіряючись з телефонним додатком – через скільки хвилин буде транспорт.

– Як це, мало не розлучилися після дня народження? Що трапилося? – зацікавлено перепитали подруги.

– Так у брата просто біда – проблема з датами! Він нічиї дні народження ніколи не пам’ятає. А у його дружини прямо пунктик на цьому. Вважає, що люди, яким вона не байдужа, повинні пам’ятати її день… Причому, я їй вже сто разів говорила – якщо тобі це так важливо, попереджай сама. Роби так, щоб не забули. Говори заздалегідь, привселюдно плануй плани, запрошуй гостей. Але немає! Вона робить все рівно навпаки!

– Це як – навпаки?

– Зачаїлася і чекає, згадають про неї чи ні. Аж до того, що з соцмереж прибрала дату народження, щоб друзям нагадування не приходили. І хто згадає без нагадування, той, значить, друг. А хто не згадає – стороння людина в її житті…

– Зрозуміло. Попереджати, значить, не хоче принципово?

– Ага. Ось Льонька, брат, два роки тому і попався. Вранці встав, поснідали, поїхали кожен на свою роботу, все як завжди… Він навіть не згадав, що у неї день народження, і вона мовчить. Увечері прийшов пізно, не в дусі, відкрив ключем двері, відразу на кухню, а там нічого не готово, взагалі. У холодильнику порожньо. Дружина в кімнаті сидить мовчки. Він їй ще догану зробив, що, мовляв, невже важко було хоч пельмені зварити, раз вдома сидиш? Тут вона його і приголомшила про день народження …

– Вони що, перший рік разом жили на той момент?

– Якби! Шостий або сьомий. Загалом, образа там була до небес, трохи до розлучення не дійшло. Ну, помирилися потім, звичайно. Льонька тепер собі всюди нагадувалки поставив, і нас з мамою слізно просив, щоб нагадували за пару днів. Щоб він встиг подарунок купити. У минулому році нагадали вчасно, все пройшло відмінно. У цьому теж треба не забути… Так-то невістка людина непогана, але ось цей пунктик – жесть, звичайно…

– Та вже, ну і невістка у тебе! Істеричка якась! Влаштувала проблему на рівному місці. Правильно ти кажеш – якщо привітання для неї так важливо, могла б і нагадати сама. Стіл б накрила до вечора, в кінці кінців! Терпіти не можу таких, вічно на всіх скривджених…

– А я її розумію! – зітхнула одна з подруг. – У чомусь вона права! Свинство це з боку чоловіка, забути день народження дружини. І так, я вважаю, що це показник відношення. Про справді близької і дорогої людини не забудеш…

А як вважаєте ви, права дівчина, яка ображається на чоловіка за те, що він забув її день? Або це дрібниці?

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело