Я вже давно зустрічалася з одруженим чоловіком. Але коли дізналася, що чекаю дитину, не захотіла його ділити з дружиною. Я вирішила поставити йому умови: або ми, або його дружина з дитиною. Близько тижня ми з ним не бачилися. І якось увечері пролунав дзвінок у двері.

Мені 28 років. Все почалося ще 5 років тому. Я працювала на одному підприємстві секретарем. Робота була не важка, вона мене повністю влаштовувала, та й на зарплату я ніколи не скаржилася. Начальник у мене був просто золото. Його звали Борис Юрійович, йому було близько 35 років. На той момент він був старший за мене на 12 років. У нього була дружина і маленький син, років 5. Одного разу на честь нового року у нас був корпоратив, куди всі співробітники були запрошені. Зрозуміло всі гуляли, сміялися, та й просто розважалися.Так сталося, що ми у той вечір з моїм начальником зблизилися. В кінці вечора, він запропонував мені поїхати до нього додому,дружини і дитини не було вдома. Я погодилась. З цього моменту, я стала його коханкою. За матеріалами

На роботі ми ретельно приховували наші відносини. Зустрічалися ми або у мене вдома, або в готелі. Зрозуміло від дружини ми приховували всі наші зустрічі. Наші відносини переросли в кохання.

Я його кохала, він мене теж. Але йти від дружини він не збирався. Через рік я дізналася, що чекаю дитину і сказала йому про це, він був не проти, і навіть зрадів. Сказав, що все життя мріяв про доньку. Через 9 місяців, як і належить, я народила красиву дівчинку. Борис ніяк не міг нею намилуватися. Але тепер я не могла, та й не хотіла ділити його з дружиною. Я хотіла, щоб він повністю був моїм, щоб ми жили разом і виховували разом нашу дочку.

Я вирішила поставити йому умови, або ми, або його дружина з дитиною. Я розуміла, що вибір доведеться зробити нелегкий, але ж він не повинен був відмовлятися від сина, він також як і раніше міг йому допомагати, давати гроші і повністю забезпечити його. Я лише хотіла, щоб він пішов від дружини до мене.

Близько тижня ми з ним не бачилися. І якось увечері пролунав дзвінок у двері, на порозі стояв Борис з речами. Він сказав, що поговорив з дружиною, вона з ним погодилася і вони подають на розлучення. Я була на сьомому небі від щастя. Через 2 місяці вони розлучилися, а через 5 ми одружилися. Правда, у нас були труднощі. Підприємство на якому ми працювали, наполовину належало його дружині, тому при розлученні вона зажадала свою частину, і підприємство довелося продати.

Також Борис залишив їй і дитині свою квартиру і машину. Так що ми почали з ним життя з чистого аркуша. Але хочу сказати, що я дуже щаслива. Нехай хтось мене засудить, нехай скажуть, що відводити чоловіків з родини це остання справа, нехай говорять, що на нещасті інших, щастя не побудуєш, я всім відповім, що мені все одно, що ви думаєте. Нехай це все неправильно, але я знаю одне, що ми обидва кохаємо один одного, цінуємо і захоплюємося. У нас росте чудова донька і скоро буде син.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.