Ще в юні роки Наталя пішла до однієї бабусі, яка їй передбачила, що своє кохання вона зустріне коли їй виповниться 28 років. Він буде з карими очима, спортивною статурою. Дуже її покохає і у них народяться діти, хлопчик і дівчинка. Але, на жаль, Наталя втратить свого чоловіка, залишиться одна і більше ніколи не вийде заміж.

Словам бабусі Наталя не повірила, лише усміхнулася і пішла. Йшов час. Коли їй виповнилося 23 роки вона вийшла заміж за Сергія. Він був блондином з блакитними очима. За матеріалами

Вона була закохана в нього без пам’яті. Нічого спільного зі словами тієї бабусі, думала вона. Їх шлюб тривав рівно рік і вони розлучилися. Наталя сама була ініціатором розлучення. Вона втомилася від постійних докорів на свою адресу, втомилася від сварок в їхньому будинку. А найголовніше, Сергій не хотів дітей, що ще більше розчарувало Наталю.

Йшов час. Претендентів на роль чоловіка більше не знаходилося. Ні, вона зустрічалася з багатьма хлопцями, ходила на побачення, навіть одного з  представила батькам, але нічого більше. Вона не бачила з ними своє майбутнє. І ось, коли Наталі виповнилося 28 років, вона познайомилася з чарівним чоловіком на ім’я Віктор. На той час, Наталя вже забула про слова бабусі. Віктор відразу їй сподобався. Він був особливим. Добре одягався, був вихований і найголовніше, він дійсно покохав Наталю. Вона це відчувала. Їй з ним було легко і затишно. Їй здавалося, що вони народжені один для одного, що вони половинки одного цілого. І через 3 місяці Віктор зробив пропозицію, а через 2 вони одружилися. І вже через 1,5 року у них з’явився улюблений син Максим, а ще через рік дочка Оля.

І одного разу Наталії приснився сон. У цьому сні все та ж бабуся, яка передбачила їй долю. Наталя прокинулася, вона розуміла, все збувається. І значить, її коханого скоро не стане. Що робити, думала вона. Цього ще не відбулося, потрібно діяти. Сяк-так вона знайшла адресу цієї бабусі і поїхала до неї. Коли Наталя прийшла, знахарка лише трохи посміхнулася. “Я чекала тебе! – лише промовила. Знаю, все збувається.”

Наталя кинулася на коліна і почала благати її допомогти.

–  А пам’ятаєш, ти не повірила мені? – сказала вона.

–  Це моя помилка – лише відповіла Наталя.

–  Я допоможу тобі, але натомість попрошу віддати те, що купила минулої п’ятниці.

Не розуміючи, про що говори бабуся, Наталя погодилася. Тільки потім вона зрозуміла, що минулої п’ятниці вона купила лотерейний квиток. Бабуся почала робити свою справу. Коли вона закінчила, Наталя віддала їй той самий квиток, мигцем глянувши на його номер.

–  Все буде добре, – сказала їй бабуся. Ви обоє доживете до старості.

Минуло 2 тижні. Наталя зі своєю сім’єю сиділи і дивилися телевізор. Коли Віктор перемикав канали, Наталя його зупинила. На екрані йшла передача, тієї самої гри, квиток якої вона віддала бабусі. Розігрувалося 5 мільйонів гривень. І виграє квиток номер якого Наталя віддала.

Наталя подумки згадала номер того квитка і розгубилася. Вона сама особисто віддала такі гроші чужій людині. Наталя встала з дивана і пішла в іншу кімнату. Там вона пустила сльозу, але згадала слова бабусі: “Потрібно щось втрачати “. Вона втратила гроші, але зберегла життя чоловіка. Можливо нічого б і не сталося. Може все це надумано, Наталя не знала на це відповідь. Але вона була впевнена лише в тому, що якби вона знала, що цей квиток коштує 5 мільйонів заздалегідь, вона не моргнувши оком, зробила те ж саме.

Пройшов місяць. Наталя забула вже цю історію. Раптом подзвонили в двері і на порозі стояла та сама бабуся.

– Привіт! – по-дружньому сказала вона. Запросиш в гості?

Наталя була здивована і налякана. Що їй ще потрібно, подумала вона.

-Не бійся, – немов прочитала вона її думки. – Прийшла повернути дещо.

На кухні Ксенія накрила стіл, налила їй чай і почала слухати.

-Я знала, що квиток з виграшем. Але не думала, що сума така велика. Я прийшла, щоб поділитися, думаю 2 мільйони буде досить?

Наталя була здивована. Які мільйони, вона щаслива і без грошей. Вона сама готова віддати останнє, щоб все у неї в родині було добре. І знову, немов прочитавши її думки бабуся відповіла:

-У вас все буде добре. Гроші візьми і роби, що хочеш з ними. Не відмовляйся. Свою частку, що залишилася я віддала в дитячий будинок, дітям вони потрібніші, ніж мені. А гроші по праву належать тобі.

Наталя хвилину мовчала, потім погодилася.

Бабуся пішла. Наталя взяла гроші і задумалась. Що ж з ними робити?

Коли ввечері з роботи прийшов Віктор, вона все йому розповіла. Він вислухав і відповів їй, щоб вона не брала гроші, а також за допомогою них допомогла людям.

Наталя не стала довго думати, що зробити з цими грошима. Вона заснувала центр допомоги бездомним людям.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.