Спільні гроші…   Чесно можу зізнатися, у мене просто нестерпна свекруха. Ми живемо в селі, і вона щоліта заставляє мене ходити в ліс по ягоди і гриби. У неї бізнес такий. За матеріалами

Деяку кількість ягід ми собі залишали на зиму, на варення, а решта продавали.

І само собою якось пішло, що я свої зібрані ягоди, я теж в загальну скриню викладала – одна ж сім’я, все спільне.

Але тут я народила, живучи в селі, і свекруха знову щоліта почала мене ганяти по ягоди:

-Я з дитиною посиджу, а ти давай по ягоди йди.

І ось тепер-то я зрозуміла, що «попала» – випроваджувала вона мене по ягоди з раннього ранку, так як, «Зранку сонце не так сильно пече, якраз встигнеш добре назбирати».

І дійсно, ближче до обіду в лісі було неймовірно тяжко. Потім йдеш назад по розпеченій від сонця дорозі кілометрів п’ять-сім пішки до села.

Ще добре б, якщо я для себе так старалася: свекруха і далі забирала зібрані мною ягоди собі (у вас мовляв, все одно в морозилці місця мало, а у мене – ціла морозильна камера), потім продавала їх, ці ягоди і вгадайте, куди вона витрачала ці гроші, в т.ч. і зароблені мною?

Правильно – на покупки своїм улюбленим дочкам! На зібрані гроші вона купувала все в будинок старшої сестри мого чоловіка, або одягала в золото свою улюблену молодшу дочку Лесю.

Тому якось, одного разу, чоловік вирішив втрутитися і покласти край цьому, тому коли знову настало літо, він як-раз був у відпустці, вдома, він сказав своїй матусі:

-Мамо, сьогодні ми підемо в ліс по ягоди з дружиною разом. Гроші потрібні. Ось скільки відер наберемо, ти їх продаси і на ці гроші виручені ми купимо нам в будинок те-то і те-то.

У мами відразу зіпсувався настрій, вона спохмурніла і стиснула суворо в ниточку губи.

Коли ми з чоловіком втомлені прийшли з лісу, вона мовчки загріла нам суп в каструльці і сказала мені:

-Іди по тарілках розклади, а я вже поїла, не буду.

Я почала розкладати суп, а там в супі тільки одна кістка з м’ясом плаває. Звичайно-ж я виловила і поклала її в тарілку чоловіка. Всі жінки напевно так би вчинили. Якби б на цьому закінчилося…

Через пів години, коли ми вже поїли, прийшов батько чоловіка, теж з лісу.

-Невістко, там в коморі стоїть велика каструля, ти набери в каструльку супу і загрій батькові, – попросила мене свекруха.

Ну я вийшла, відкриваю каструлю – а там суп, і в ньому так багато м’яса плаває!

Я відразу так засмутилася, у мене тоді навіть сльози з очей прямо в суп закапали. Вона «мстить» мені, обділяючи мене їжею? Ніколи раніше я з подібним ставленням не стикалася.

Гаразд, якщо б сім’я неблагополучна була – але ж ні: завжди повний стіл для всіх, для своїх і для численних гостей, які постійно тут всі чаї ганяють.

Батьки чоловіка тримають корів, свиней, овець, тому м’яса в їхньому будинку завжди дуже багато. Тому ще образливіше мені було, ненавидить мене свекруха, тільки це від свого сина добре приховує, та й від мене теж.

По ягоди ми більше не ходили – свекруха в той же день сказала, що відтепер сама буде ходити по ягоди і з моїм сином сидіти більше нікому.

Я потім довгий час, коли приходила в гості до свекрухи, демонстративно відмовлялася навіть від чаю, поки мама знову не почала скаржитися на мене чоловікові. Мовляв, навіть від чаю невістонька відмовляється, аж перед людьми соромно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.