Вигнав дружину, яка виявилася без душі…  Про те, що літня мама Юлі потрапила в лікарню, вона дізналася від свого чоловіка. Мама їй весь день телефонувала, але у дочки не знайшлося часу, щоб перетелефонувати матері. Тоді літня жінка набрала чоловіка Юлі. Все закінчилося добре, про тещу потурбувався зять, помістивши її в платну клініку.

Юлин чоловік привіз тещу додому і повідомив своїй дружині:

«Твоя мама тепер повністю здорова, все необхідне я їй купив, але потрібно, щоб вона була під наглядом. Тому вона якийсь час поживе з нами. Ти ж не проти?»

Напевно було б логічніше, якби таке питання задавала чоловікові сама Юля. Адже це ж її мама, а не чиясь.

Але замість того, щоб дякувати чоловікові за турботу про маму і Богові за такого чоловіка, Юля влаштувала істерику:

«Мамо, я тільки в столицю поїхала, своє життя почала нове, так ти тут як тут! Ще й в одному домі зі мною жити хочеш! І що тепер, я за тобою все життя доглядати повинна?»

Пенсіонерка звичайно розхвилювалася, але найбільше був здивований чоловік Юлі. Нарешті дружина розкрила перед ним свою сутність, показала справжнє обличчя. Не такою він знав цю дівчину, коли робив їй пропозицію.

Юлина мама почала в розладнаному стані збирати речі, щоб поїхати додому, а сама Юля, ображено грюкнувши дверима, пішла до подруги.

Повернувшись пізно ввечері додому, Юля виявила зібрані валізи і квиток на поїзд. Не розуміючи, що відбувається, вона запитала у чоловіка:

«А що, мама ще не поїхала? Чи ти кудись зібрався?»

«Ні, люба, це твої речі і твій квиток. Мабуть, нам варто пожити окремо. Я давно хотів дитину, але сьогодні зрозумів, що не готовий до того, що у моїх дітей буде така мама.

Подумай про свої вчинки, якщо щось до тебе дійде, то приїжджай назад» – повідомив їй про своє рішення чоловік.

Знаєш, краса душевна в сімейному житті набагато важливіша, за фізичну красу. Вигнавши свою маму з дому, ти показала мені, якою ти є насправді. З такою людиною жити, я не маю наміру. Прощавай.