В той день зустрілися дві самотності…   Той рік видався не простим, від мене пішла дружина. Пішла до іншого. Ні, він не був красенем, але у нього був джип і багато грошей. Дітей у нас з нею не було. За матеріалами

За фактом кожен залишився при своєму. Поки я заробляв гроші, моя дружина займалася собою. Я ж в ній душі не чув, робив все для того, аби вона була щасливою. Робота в держустанові на пів ставки. У півгодини їзди від будинку. Платили їй не погано, та й робота була не важка.

Мені подобалося, що вона у мене розумниця і красуня і завжди дивиться за собою. Регулярні походи до косметолога, перукаря і фітнес, допомагали їй підтримувати себе у відмінній формі. У порівнянні з сусідками, у яких вже були діти і турботи, вона була як новий автомобіль з салону. Чоловіки зрозуміють.

Сильна половина, коли її бачила на вулиці, тільки ковтала слину, а я нею пишався. У неї були такі наївні, добрі і чесні очі і страшенно приємний голос. Їй хотілося вірити і довіряти. Для мене вона була, як магніт.

Передумови були, але я на них не звертав уваги. Я про це не замислювався. Про все я дізнався випадково, коли повернувся додому невчасно.

Вона не просила пробачення. Не виправдовувалася. А просто на наступний день зібрала всі свої речі і поїхала до нього. Я поміняв всі замки на дверях, благо квартира була куплена мною раніше, до знайомства з нею, так що їй нічого не світило. Перший місяць мене затягнув поганий настрій, хотілося забутися.

На роботі все валилося з рук. Я зрозумів, що треба щось робити, інакше біди не минути. Час був такий, що начальство мене відпустило насилу і я поїхав у відпустку, в санаторій. Гроші були, так що я не поскупився, місце було відмінне.

Була зима, навколо стояли замети і гуляти можна було тільки по розчищених доріжках. В один із днів, я йшов на обід і як ішов, так і зупинився. Назустріч йшла вона. Знаєте, вона не була схожа на дівчат з інстаграм. Це була природна краса, незіпсована модою, а може у неї був вроджений смак. Іноді народжуються такі жінки, які вже з раннього дитинства знають, як і що одягати, як сидіти і говорити.

Помітивши мій погляд, теж зупинилася. Схоже, в той день зустрілися дві самотності. Знайомство було буденним, просто зустрілися дві дорослих людини, які розуміли, що і як потрібно робити. Обідали ми вже разом. Після обіду ми пішли гуляти. Так почався роман довжиною в один тиждень. Ми жили в сусідніх містах. П’ятдесят кілометрів, це не відстань.

Тиждень закінчувався, а розлучатися не хотілося, але довелося. Зараз ми з нею щодня листуємося по соцмережах. На вихідні вона приїжджає до мене або я до неї. Але частіше вона до мене. Буду чесний, люблю я її не тільки за красу, а й за млинці, які вона чудово готує на кухні на вихідних.

Розумію, що відпускати таке щастя від себе надовго, небезпечно. Запропонував переїхати до мене. Вона поки думає, так як там у неї теж робота, батьки і друзі. Одружитися напевно ще занадто рано, адже ми так мало один одного знаємо. А може, в цьому випадку, варто ризикнути і одружитися?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.