Хочу розповісти, що познайомилися ми з моєю майбутньою дружиною ще в школі, коли були ще таки малими дітьми. Відразу після випускного ми почали зустрічатися. Одружилися ми з коханою дуже швидко, не сумнівалися зовсім в щирості почуттів. Так, сказати по великому та щирому коханні – і через шість місяців після нашого весілля у нас вже була маленька донечка. Ви не подумайте, що одружилися лише через це. Ми з дружиною дуже кохали і досі щиро кохаємо одне одного, це була головна причина чому ми поєднали свої долі.

Ми відразу почали жити з батьками дружини. У них хоч і двокімнатна квартира на дев’ятому поверсі, але живемо дружно – в тісноті, та не в образі. Я взагалі працюю на двох роботах і вдома буваю зовсім мало часу, на жаль, але хочу, щоб мої рідні дівчатка ні в чому не мали потреби, щоб були щасливі та забезпечені біля мене. Теща та тесть трудяться на місцевому комбінаті комірником і слюсарем з пів на восьму до пів на п’яту. Теща у мене молодець. Мене поважає, у внучку свою дуже любить, душі в ній не бачить і господиня вона дуже хороша. Так вийшла, що дружина до весілля ніде не працювала, а тільки вивчилася на майстра манікюру і педикюру. Потім донечка була замалою, була хворобливою вона у нас, і ми не хотіли рано віддавати її в садочок, тому вирішили, що так буде жити краще для всіх. Дружина була вдома з дитиною цілими днями, але при цьому прибирала і готувала лише її мама, моя теща.

В якийсь момент, тато й мама моєї дружини почали говорити своїй доньці, що пора б і на роботу їй виходити. У грошах особливо ми потреби такої не мали зовсім, моєї зарплати нам повністю вистачало на все, матеріальне становище ми мали досить стабільне. Дружина моя була не проти, і вийшла на роботу майстром манікюру в салон краси.

А зараз так виходить, що дружина повертається додому пізно ввечері, так як багато хто йде в салон після роботи. Вдень йде до обіду. Протягом дня у неї роботи не особливо багато – сидять, в основному, каву з колегами п’ють та розмовляють. Що це за робота? Пів дня за кавою, пів дня сидять пилкою нігті підпилюють. Я взагалі вважаю, що це не робота, але мовчав, не докоряв дружині, якщо їй це подобається, то нехай собі працює, дуже добре, коли ти любиш свою роботу.

А моїй тещі тепер доводиться все на собі тягнути. Вона і вдома прибере, і в магазин з тестем сходять. А як смачно готує теща – і пельмені, і пироги, і салати, і випічка різна. З онукою мене з роботи зустрінуть. Теща і випере, і з собою їсти зготує мені і на роботу, і на риболовлю з тестем збере. Таке враження, що одружився я не на коханій дівчині, а на улюбленій тещі.

Як донести дружині, що якщо вона працює, це не привід відмовлятися від домашніх клопотів і все звалювати на свою маму? Адже вона в першу чергу дружина та мама. Це добре, що ми живемо з батьками, а якби жили окремо? Хочу з коханою серйозно і відверто поговорити, але дуже боюся її образити, люблю її щиро. Як краще почати мені цю розмову і пояснити їй, що робота роботою, але є і домашні обов’язки? Адже теща не зобов’язана прати, прасувати і готувати на нас усіх, тим паче, що я для неї зовсім чужа людина. Вона дуже сильна жінка і трудівниця, пора її вже і пошкодувати. Я ж не на ній одружився, має ж дружина це зрозуміти? Пощастило ж мені з тещею, чого не скажеш про дружину, маю надію, що все можна виправити.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Джерело