Коли Андрій навчався в університеті на першому курсі, йому дуже сподобалась одна дівчина, її звали Олена. Андрій розумів, що дуже кохає цю дівчину, але ніяк не насмілювався до неї підійти і зізнатись у коханні.

І ось, набравшись сміливості він підійшов до Олени і зізнався в коханні, відразу запропонувавши одружитись. Звісно, що Андрій отримав відмову. Олена була найгарнішою дівчиною на курсі і тому вона  навіть не звертала увагу на таких простих хлопців як Андрій.

Але час минає, пройшло 10 років після тих подій. Якось Андрій, повертаючись з роботи, в маршрутці випадково зустрів Олену.

Жінка вже була одружена, мала доньку. Після розлучення, сама виховувала чотирирічну доньку. Розговорилися, обмінялися телефонами.

Потім погуляли, сходили в кіно і почали зустрічатись. Андрію знову випав такий шанс і він не міг ним не скористатися, щоб бути разом з коханою – він зробив їй пропозицію вдруге, і цього разу жінка, після тижневого роздуму, погодилася.

Оксана, дочка Олени від першого шлюбу, сприйняла звістку про заміжжя мами з великою радістю. Андрій їй сподобався, він багато часу проводив з дівчинкою, робив їй подарунки і взагалі ставився як до рідної.

Чи багато треба дитині. Уже через декілька тижнів, Оксана почала гордо називати Андрія татом, що не аби як вразило Олену, всіх її родичів, а заодно і колишню свекруху, яка пильно стежила за долею внучки.

Ірина Олексіївна, колишня свекруха Олени, очей не зводила з того, що відбувається в сім’ї Андрія і Олени. За допомогою Оксани, вона отримувала вичерпну інформацію про все: хто що сказав, хто з ким і як посварився, що надів Андрій на роботу.

І це при тому, що рідний батько дівчинки, долею доньки не цікавився зовсім. Раз або два на місяць, на пару годин брав дівчинку погуляти і пригостити морозивом, але не більше того.

А потім привозив додому, передавав її в руки мами або вітчима, і їхав далі займатися своїми справами. Він нічого не мав проти того, щоб Оксана визнавала Андрія як рідного тата, він навіть був цьому радий. Ну не потрібна дитина людині, що тут поробиш? Тим часом, хмари збиралися, і видно це було вже неозброєним поглядом.

Приблизно через півтора роки після весілля Оксану записали займатися сучасними танцями в великому спорткомплексі. Так вийшло, що відвозити її туди і забирати додому було найзручніше Андрію. Він і звільнявся раніше, і машину водив на відміну від Олени. Дівчинка розповіла бабусі по телефону, що скоро тато повезе її на перше заняття танцями.

Літня пані прибула на місце аж за годину до початку довгоочікуваного заняття. Сиділа, нерухомо дивилася в стіну, чекаючи появи дівчинки і Андрія.

Скандал було влаштовано моментально, прямо на місці, з докорами та прокльонами. Жінка звинувачувала Андрія в спробі задобрити дитину добрими вчинками, згадала, що він їй ніхто, що у дівчинки є справжній батько і тому подібне. Здавалося б, ситуація складна і трохи ганебна, але виправила її Оксана, швидко і природно.

Вона підійшла до Андрія, міцно взяла його за руку, подивилася на Ірину Олексіївну з неприхованою ненавистю, і видала приблизно наступне: «бабусю, він мій справжній тато, а Ігор (так звали рідного батька Оксани) чужий, він мене не любить, і каже мені, що я погана». Що залишалося робити бабусі? Зі сльозами на очах вона мовчки розвернулася, і вийшла з спорткомплексу.

Спілкування з онукою вона не припинила, як і раніше забирала її погуляти два-три рази на тиждень, але раптово зріс потік подарунків.

Якщо раніше Ірина Олексіївна купувала Оксані хіба що солодощі і дешеві ляльки, то тепер старенька розщедрилася на дорогу шкільну форму, адже Оксана вже збиралась до першого класу, смартфон, планшет, ляльку, вартістю півтори бабусиних пенсій.

Оксана  ставала все більш задумливою. Вона то зближалася з Андрієм, довіряючи вітчиму найпотаємніші секрети, то відсторонялася від нього, називаючи чужим.

«Перехідний вік», подумали Андрій і Олена, але правда розкрилася раптово і різко. В один зимовий вечір родина поверталася додому на таксі з гостей.

Всі троє сиділи на задньому сидінні, і Оксана почала свою розповідь. Виявляється, Ірина Олексіївна нахабно підкупила дівчинку, пообіцявши їй купу дорогих подарунків, якщо вона перестане називати Андрія «татом», припинить з ним спілкуватися і почне частіше бачитися з рідним батьком.

До речі, до цього моменту він не цікавився справами доньки вже кілька місяців. Треба віддати належне, бабуся слово своє стримала. Подарунки сипалися горами, а дитяча жадібність в купі зі страхом образити бабусю, змушувала дитину грати за її правилами.

Олена моментально набрала номер Ірини Олексіївни, і різким тоном призначила зустріч «прямо зараз».

Історія замовчує про те, що саме сказала жінка старій родичці, але всі претензії і проблеми припинилися раз і на завжди. Оксана так і називає Андрія татом. Він зміг стати для неї набагато ближче рідного батька.