Подарунок для свекрухи…  Скоро моїй свекрусі виповниться 60 років. Майже рік ми з чоловіком думали, що ж їй подарувати на це свято. Адже моя свекруха – дуже непроста жінка. За матеріалами

Спочатку ми думали їй якусь техніку купити. Але у неї все є, а щось дуже сучасне вона не хоче: «Я все одно буду робити все своїми руками, мені це не потрібно» – не раз нам доводилося чути від неї. В той момент ми і зрозуміли, що все не так просто і свекруха уже щось придумала.

Тоді мій чоловік запитав у неї прямо: «Мамо, що ти конкретно хочеш?». Ось вона і заявляє: «Сплатіть мені ресторан на ювілей, це буде чудовий і пам’ятний подарунок!».

Прийшли в посередній такий клас ресторану, головне, щоб ближче до дому. Треба замовити на 20 осіб: свекруха, ми, вітчим чоловіка, його 17-річний брат і інші сімейні друзі-товариші. Коли нам нарахували банкетне меню, я ледь не впала. Це ж майже вся місячна зарплата чоловіка! Але чоловік сказав: будемо замовляти!

Вийшли з ресторану, сіли в машину, я не перестаю про це думати, адже вважаю, що ніякий це не подарунок, а гроші, викинуті на вітер. Прошу чоловіка поговорити з мамою, щоб він з нею домовився – дасть їй тисяч три і нехай вона купить те, що хоче, хоч річ в будинку буде, а ресторан нехай вітчим оплачує.

Виявилося, що він уже взяв дві путівки на два тижні на закордонні моря. Молодший брат – не береться до уваги, він вчиться ще, сам просить гроші у мого чоловіка мамі на подарунок. Чоловік вже рішення прийняв – він оплатить мамі ресторан.

Тепер не можу спати: гроші викинуті невідомо на що, аванс вже внесений, хоча можна і забрати. Пам’ять від цього подарунка будуть тільки фотки, відеозапису і все! Кажу чоловікові: забери мою долю, я не піду, заощадимо на мені. Але з такою заявою я нариваються тільки на скандал – мовляв, навчися поважати мою маму! А як її поважати – не жирно їй просити такий дорогий «подарунок», який забудеться на наступний день? Друзі, напевно, усілякий дріб’язок подарують, і вона буде робити вигляд, що щиро всім цим захоплена!

Чесно – хочеться зателефонувати свекрусі і сказати все, що я про це думаю, але поки стримуюся.

Так, ми молода сім’я і поки без дітей, так, у нас є своє житло, і навіть машина. Але ми б могли ці гроші покласти собі в скарбничку, подарувавши хоча б чисто символічний подарунок або половину цієї суми грошима в конверті. У нас же теж свої запити є!

Ну чому не можна зробити ювілей вдома, а не хвалитися перед усіма рестораном? Чому ми повинні її друзів годувати і поїти?

Але розумію, що все буде так, як вирішить мій чоловік – це ж його мама. Хвилює тільки одне – чи так буде завжди, чи чоловік збирається завжди виконувати усі примхи своєї матусі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.