Я більше не можу терпіти таке ставлення своїх батьків. Мені 15 років, у мене є молодша сестра Злата, якій п’ять років. Живемо ми в двокімнатній квартирі, і до сих пір сестра спала в кімнаті батьків, а ось недавно мама казала, що тепер у нас з Златою буде загальна кімната.

Я була проти і відразу попередила батьків, що не буду в одній кімнаті з нею, тому що вона ще маленька і буде мені заважати. Але прийшовши одного разу зі з школи я побачила, що речі сестри мама перенесла в мою кімнату і вже розклала в шафі. Я стала обурюватися, на що мама просто сказала, що я егоїстка егоїсткою. Як, питається, я тепер буду вечорами робити уроки, коли Злата прийде з садка?

Зараз мені доводиться мало не щодня прибирати в кімнаті, тому що сестра все розкидає, і свої іграшки, і одяг, навіть мій витягає з шафи. Їсть печиво в кімнаті, що мене дуже дратує, але мама робить вигляд, що все нормально і ще говорить, що я такою ж була в її віці і після мене теж прибирали. Але при чому тут я, вони ж її батьки, а не я? Чому мене ніхто не розуміє і не хоче слухати?

Мені хочеться піти зовсім з дому, та просто нікуди, у мене тільки одна бабуся, та й та живе в іншому місті. Навіть поскаржитися нікому. У тата я теж не знайшла підтримки, він говорить: “розбирайтеся самі” або “мама краще знає, як вчинити”.

Заздрю ​​своїй подрузі, яка в родині одна, от би і мені так. Чому батьки вирішили народити ще одну дитину, а тепер підкинули її мені? Коли я просила купити мені кота, мама сказала, що після нього потрібно прибирати, а тепер я повинна робити те ж саме після сестри.

Що мені робити, як переконати маму, щоб сестра повернулася знову до них в кімнату?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – kobieta

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

Джерело