Повертаючись через два місяці з відрядження додому, Ольга представляла, що її чекає. Чоловік ніколи домашніми справами не займався, а свекруха постійно жалілася на здоров’я і геть нічого не робила вдома.

Та коли Ольга переступила поріг, у квартирі було чисто і приємно пахло. Дружина пройшла на кухню і здивувалася. Свекруха з чоловіком наминали пироги.

Побачивши Ольгу, свекруха гримнула: – То я сусідку Наталочку попросила, вона жила у нас, поки тебе не було. Ховаючи сльози від свекрухи, Ольга пішла в кімнату

Оля з Андрієм жили тихо, спокійно, раділи своєму щастю. Вони тільки три роки, як одружилися, тому не було у них ще ніяких чвар і скандалів, вже притерлися до побуту і ніжно любили один одного. Обоє працювали, він ремонтував побутову техніку, вона працювала масажистом в поліклініці і підробляла, у вільний від роботи час.

Тихе сімейне життя закінчилося, коли свекруха вирішила переїхати до них, не ближче, а саме до них в квартиру. У неї не стало чоловік, вітчима Андрія, і, як вона сказала:

-Менні самотньо одній в місті, де все нагадує про чоловіка, і тому, дорогі діти, не будете ви такі люб’язні, пустити на постій бідну, хвору бабусю, до кінця її століття.

Від такої новини у Олі ліве око засмикалося, цю бідну бабусю вона тихо ненавиділа. Вони з Андрієм і поїхали з його рідного міста тільки через неї. Вони намагалися там жити, але Серафима Сергіївна так часто відвідувала молодят, що навіть ніжно її люблячий син піддався на вмовляння дружини і переїхав в інше місто подалі.

Серафима Сергіївна навіть зітхнути не давала молодий невістці, повна сил і здоров’я жінка, відвідувала молодих кожен день, і радила, радила, радила.

Свекрусі здавалося, що її невістка занадто молода і легковажна, настільки, що навіть не могла вести будинок і нагодувати чоловіка, тому мама приходила і переробляла все сама. Олі на той момент було двадцять два, і робити вона, звичайно, все вміла, але хіба з другою мамою посперечаєшся, так і терпіла, поки вони не переїхали, від гріха подалі.

Але мама і тут не відступилася, дзвонила в день не по разу, як вони там без її турботи, «голодують, напевно», так вона її дістала, що Ольга перестала відповідати на телефонні дзвінки. І відразу стала невдячною невісткою, про це свекруха невтомно розповідала синові, але Андрій прекрасно знав свою маму, тому пропускав її випади повз вуха, і як міг згладжував кути.

І ось, ця «мила жінка», мамою її називати у Олі язик не повертався, переїжджає до них. Була б Ольгина воля, вона б її на поріг не пустила, тим більше квартира була її, але відкрито виступати проти матері чоловіка, вона не наважилася, і приготувалася до самого найгіршого.

І воно не змусило себе чекати, до вічного невдоволення свекрухи Ольгою, як господинею додалося ще й те, що вона працює вечорами, їздить по клієнтам, так як додому запрошувати пацієнтів не було ніякої можливості.

Серафима Сереевна відкритим текстом заявляла, що не інакше, як Ольга зустрічається з чоловіками, хіба порядна дружина буде їхати з дому вечорами, то що дружина заробляє вдвічі більше, ніж чоловік, свекруху не хвилювало, сама вона давно не працювала, колишній чоловік її забезпечував.

-Ви розумієте, Серафимо Сергіївно, ми по світу підемо, якщо я не буду підробляти? – вкотре виправдовувалася Ольга, чи велика зарплата в лікарні, а у Андрія, теж копійки, то порожньо, то зовсім нічого. І навіть Андрій заступався за дружину, але мама була впевнена в своїй правоті.

За три місяці, ситуація в родині так загострилася, що пропозиція поїхати на курси підвищення кваліфікації, Ольга сприйняла, як подарунок небес.

Повертаючись через два місяці, вона представляла, що її чекає вдома. Чоловік ніколи не відрізнявся акуратністю, а свекруха зображала з себе стару, хвору жінку, тому вдома теж особливо не старалася. Як не дивно, вдома був порядок, і навіть пахло чимось смачним, на її здивоване запитання, свекруха відповіла єхидно.

– А я сусідку, Наталочку, попросила нам допомагати, поки тебе немає. Вона мало не жила у нас, все робила, та від тебе і так толку мало було, а вона яка господиня, і пил весь прибрала і готує, як тобі і не снилося, ось справжня дружина, не те, що ти, так що вона тебе прекрасно замінила.

– А які вона пироги пече, – наминаючи цей самий пиріг, додав Андрій, але помітивши лютий вираз обличчя у Ольги, замовк.

-Так може ви тоді до неї переїдете, раз вона така прекрасна в усіх відношеннях? – випалила Ольга і пішла в спальню, щоб тільки свекруха не помітила її сльіз, їй було так прикро, стараєшся для них, а ніхто не цінує. Ну свекруха, то зрозуміло, але чоловік.

З Андрійком вони, звичайно, помирилися, але Ольга сказала:

-Або я, або мама, вибирай, я не збираюся в своєму ж будинку, вислуховувати гидоти на свою адресу. Нехай вона продає свою квартиру і купує тут, якщо не може одна, я їй навіть грошей додам, але терпіти в своєму будинку не буду.

Свекруха довго усім розповідала про невдячного сина і злісну невістку, яка виганяє її з дому, але Андрій зробив, як просила дружина.