Перш ніж витрачати час на лагодження зламаної речі потрібно вирішити: чи потрібна вона тобі? Може простіше взяти нову? Багато, коли відносини обриваються через обман, надходять аналогічним чином: намагаються повернути тих, хто їх зрадив. Я особисто переконана: обманщик ніколи не виправиться. Тільки ось всі намагаються спростувати цю мудрість, і мій син один з цих дурнів. В одну річку не ввійдеш, а якщо спробуєш, то в трясовину затягне. Такою трясовиною для мого сина стала Марія.

Вона добре вчилася, займалася в самодіяльності і це при її батьках. Батько любив гірку, а мати працювала дояркою, я навіть її жаліла через таку сім’ї. Вона була старшою дочкою в великій родині, але всюди встигала, з ранку корову виводила, постійно то на полі, то на городі. За матеріалами

Мій син почав з нею зустрічатися приблизно на початку 10 класу. Я була далеко не в захваті, але що накажете в такій ситуації зробити? Були сварки, він казав, що кохає її і вони будуть разом все життя. Як тільки я не намагалася його вмовити – марно! У розпачі навіть ходила до неї, вмовляла кинути.

Така актриса – плакала у мене на плечах, трохи сама не розплакалася. Я вирішила, що нехай самі розбираються, хоча черв’ячок сумніву у мене залишився. Думала пройде з віком.

Все було непогано, вони зустрічалися, він її після школи проводжав. Коли сина в армію забирали вона плакала, обіцяла писати і дочекатися коханого.

Спершу все було нормально, вона до нас заглядала періодично, дізнавалася чи немає листа від Богдана.

І тут, несподівано, я отримала лист, де син питав, як там Марія. Уявіть моє здивування, коли через день я побачила, як вона сидить і “воркує” в кафе з сусідом Миколою. Здається вона передумала, півтора роки чекати, побачивши, що давній залицяльник пішов в гору, заробляв він непогано. Він на неї давно задивлявся.

Я не стерпіла тоді, підійшла і все висловила їй. А Микола теж хороший, ще й нагримав на мене. Вже потім, мені знайомі з роботи розповіли, що її і раніше з Миколою бачили, але не хотіли казати.

Через місяць Микола одружився з Марією. Бачила я з вікна як вони гуляли на весіллі. Синові все написала, а він ні в яку, вірити не хотів, шукав виправдань вчинку нареченої.

Коли повернувся син з армії, конфлікту не сталося. Знайшлися добрі люди, пояснили дурневі як справа була насправді. Син не захотів бути посміховиськом і бачити через паркан ту яку кохав, тому поїхав в місто.

Потихеньку все затихло, дівка народила першу, потім другу дитину. Микола по суті непоганий хлопець, працьовитий, сильний. Тільки ось рік тому у нього почалися проблеми. Через що – не знаю, але подейкують Марія гуляти почала. Під Новий рік справа дійшла до того, що вони розійшлися, а сама Маша пустилася далі гуляти.

Ось і Богдан, дізнавшись, що Марія знову сама, вирішив повернути втрачене кохання. Зовсім з глузду з’їхав через цю дівку, але гірше інше: він вирішив кинути роботу в місті, і зайнятися сільським господарством у нас. Слів не знайду як відмовити, він звичайно роботи не боїться, але щоб грошей підняти треба не руки, а мізки, а вони у нього втратилися мабуть. Я хоч і сумувала за ним, але йому там краще було, село зникає, який тут бізнес?

Спершу голубки просто зустрічалися, син дітям подаруночки носив, ніби хотів підтримати бідолаху. А що її підтримувати, співчуваючих багато, і так живе непогано.

А недавно син порадував мене так, що ледве не впала – онук каже буде! Вона йому зраджувала, а тепер знову просить довіриться – не розумію я чоловіків, які подібне готові стерпіти. А вже чиє дитя – один Бог знає. Я йому кажу, запиши на себе, допомагай грошима, але навіщо брати відповідальність за чужих дітей? Вся, рідня йому про це говорить, але він ніби не чує.

Мені на роботу тепер ходити соромно, посміхаються пліткарки, радіють. Ніби як співчувають, кажуть, що все виправитися як дитина з’явиться. І сказати їм нічого, сама винна.

Фото ілюстративне, з вільних джерел