Історія з інтернету:

«Хто не був в Європі, остерігайтеся туалетів, не по нашим мізкам вони! У Штутгарті мала потреба змусила зайти ввечері у вуличний громадський біотуалет.

Кабінка мила, затишна, одномісна, що вельми до речі. Все дуже чисто. кругом розташовані датчики, управляє якими комп’ютер. Кидаєш в проріз дверей монетку 2 євро, двері автоматично відкриваються, запалюється світло, заходиш, двері зачиняються. У мене немає клаустрофобії, але так як все життя пропрацював з технікою знаю, що вона має властивості глючить, від цього трошки стало не по собі.

Ну зробив я свої справи, потрібно виходити, а кнопки для відкриття дверей ніякої немає. Інструкцій теж. Що тупий чи, інструкцію з користування “сортиром” тобі писати?

Включаю свою логіку, як німці програму управління написали, зайшов – підняв кришку унітазу, злив воду, закрив кришку. Може датчик який заїло? Повторюю процес. Двері не відкриваються. Може на кришку сісти треба, потім встати, потім злив води?

Повторюю процес. Двері не відкриваються. Так. Що забув? Може руки помити? Ще раз повторюю процес спочатку. Підношу руку до крана, датчик спрацьовує, вода тече, потім автоматично вимикається, в надії і з сумом дивлюся на двері – не відкриваються.

Перспектива ночувати в крутому німецькому туалеті мене не надихнула. Кричу своєму товаришеві, що залишився зовні (везунчик):

«Женю, ця зараза мене не випускає!» Він намагається дати хабар туалету, засовуючи монетку в проріз.

Автомат не вблаганний, не бере, і все. На стусани й удари теж не реагує. Женя кричить: «Тримайся, зараз поліцію викличу!». Знічев’я, повторюю процес, умиваю руки, включаю фен … фен вимикається, двері відкриваються. Потім десь прочитав історію, як чувак в такий же наворочений туалет у Франції ходив.

Заплативши покладені сантими, наш співвітчизник не міг і припустити, що все всередині кабінки є стерильно чистими, а по сему, як і належить охайності гомо сапієнс, заліз ногами на унітаз … У комп’ютерних мізках туалету нестиковка: датчик підлоги відключений, значить, людина вийшла, вода не злита, щось не так, включив дезінфекцію.

Чувак на горщику сидить, свої справи робить, а тут світло вимкнулося, і на нього душ з дезрозчину як лине! Він з унітазу зістрибнув, комп’ютер взагалі заклинило: двері закриті, а людина з’явилася ?! І завис, попередньо включивши сушку струменями гарячого повітря …

Кілька годин рятувальники різали вандалостійкі двері автогеном, витягуючи збожеволілого бідолаху з чіпких лап паризького туалету. Так що я ще легко відбувся.