— Сядь, синку і послухай мене нарешті. Я трошки довше твого пожила і бачу до чого все йде. Ти от так легко взяв і повірив? А хоч крапля здорового глузду на денці твоєї закоханої свідомості ще залишилась? Поглянь тверезо – тебе навколо пальця обвели, а ти ще й дякуєш щиро.

Мій син – дуже хороший хлопчик, але йому не пощастило з дівчиною. Вона з самого першого дня життя в нашому домі вирішила встановити тут свої порядки. Я була вражена її нахабством і наполегливістю. Ну, нічого святого у цієї жінки немає.

Цивільну дружину мого хлопчика звуть Світлана. Таке гарне ім’я, на жаль, не відповідає дійсності. Це не «світла» жінка, а така собі лисичка у овечому вбранні. Коли Микола сказав, що закохався і привів її в наш будинок, я його зрозуміла. Зовні Світлана дуже приваблива. Але навіщо їй мій син не зрозуміло. Хоча… У нього дуже добре оплачувана робота і зарплату він отримує в валюті. Гроші … Ось, що їй потрібне насправді.

Вона виє мотузки з мого сина: найкращі подарунки, брендовий одяг і подорожі. При цьому видно, що любов’ю з її боку і не пахне. Мене вона щиро зневажає і не приховує цього. Це тому, що я бачила її справжню, на відміну від мого закоханого сина.

Згодом Світлана почала плести павутину навколо мого сина. Вона хотіла стати його дружиною. Але я, як могла, намагалася напоумити свою дитину. Він не поспішав робити пропозицію своїй співмешканці. Вона була дуже незадоволена. Коли удавані образи не спрацьовувало, в хід пішла класика жанру. Світлана заявила, що вона при надії, але не має наміру мати дитину поза шлюбом. Вона аргументувала це тим, що діти повинні з’являтись в офіційній родині. Одним словом, якщо Микола не зробить їй пропозицію, дитини не буде.

Не знаю, чи була та дитина насправді, але я усвідомлюючи до чого все йде ледь на той світ не пішла. Добре, що вчасно врятували. Два тижні мене до норми найкращі спеціалісти повертали.

Коли мене виписали, я була здивована, дізнавшись, що син і його цивільна дружина готуються до весілля. Поки мене не було, вона все-таки домоглася свого. Останнім часом я тільки і бачу, як вона тринькає гроші мого сина, які йому дуже не просто дістаються. Вона цвіте і пахне, не особливо Світлана схожа на жінку при надії. Як би вона не водила нас «за ніс». Але мій син нічого чути не хоче. Він каже, що вона носить його дитину, а значить їй можна все. Він наївно вірить їй.

Як відкрити йому очі на його наречену? Адже, швидше за все вона говорить не правду, а якщо й ні, то це не та жінка, яка потрібна моєму хлопчикові? Адже пропозицію вона практично витиснула. Добре ж у них починається сімейне життя.

Як віднадити цю панночку? Як довести сину, що дитиною  там і не пахне?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головне фото – pixabay.