Ця історія сталася в одному невеликому американському містечку. У подружжя, яке прожила разом не один десяток років, чоловік був надзвичайно скупий.

Дружину свою він не балував, а займався виключно накопиченням. Витрачати гроші він не любив, а тільки збирав їх і збирав … Постарівши і відчувши свій швидкий відхід, чоловік покликав до себе дружину і взяв з неї обіцянку, що коли він помре, вона покладе йому в труну його накопичені за все життя гроші.

Жінка не могла відмовити вмираючому і пообіцяла виконати його останнє прохання. І ось коли чоловік помер, під час похорону, вона поклала йому в труну стару картонну коробку. Подруга, яка сиділа з овдовілою жінкою поруч, запитала її:

«Дорога, я дуже сподіваюся, що ти в своєму розумі і не збираєшся покласти цьому скупердяю всі ці гроші?».

Жінка глибоко зітхнула й відповіла: “Ну звичайно, я християнка і я зобов’язана виконати останню волю покійного. Я адже обіцяла йому, що поховаю його разом з усіма його грошима “.

Подруга здивовано подивилася на неї і знову поставила питання:

«Невже ти поклала в цю коробку всі гроші, до останнього цента?»

«Абсолютно вірно, я зібрала всі його гроші і поклала на свій банківський рахунок, а потім виписала йому чек і поклала в цю коробку. Він може отримати гроші в будь-який час, коли захоче! “- відповіла новоспечена вдова.