Я не знаю, як вмовити маму розлучитися з батьком. Не можу поїхати і залишити її, а вона вважає, що раз все життя з ним таким прожила, то це – нормально, так і має бути, тисячі жінок так живуть, коли чоловіки їх зраджують. Не розумію, що нею керує у її виборі…

Коли мені було 14 років, я дізналася, що тато зраджує маму. Я тоді просто почула цю розмову між ними.

Мама просили його робити це так, щоб ніхто, а особливо я, не здогадався. Мамі було головне – щоб люди нічого не знали, щоб в родині було спокійно.

Я запитала у мами прямо, коли тата вдома не було: чому вона його не покине, не розлучиться? Мама сказала, що любить тата, що він пообіцяв їй більше не бачитися з тією жінкою…

А потім були й інші.

Мама моя ніколи не працювала, бо у тата два своїх магазини в місті і кафе, грошей нам завжди вистачало. І це я зараз розумію, що вона настільки не пристосована до зовнішнього життя, що ніколи не хотіла ніде працювати і тому не була готова відмовитися від тата, від забезпеченого життя. Їй краще було закривати очі…

Я змирилася з цим поступово і жила своїм життям. Вже десять років я заміжня, маємо з чоловіком двох діток.

А у мами з татом дійшло до того, що він вже навіть її з собою у відпустку, на відпочинок не бере, їздить кругом з коханками. А мама – вдома… Не розумію її, навіщо їй таке принижене життя? Скільки намагалася поговорити – вона не йде на контакт, говорить, що в неї все добре. Але ж яке там добре!

Ну, скажемо, якби у мами було теж якесь життя для душі на стороні – ще б ладно. А так?..

Нещодавно моєму чоловікові запропонували роботу за кордом, житлом забезпечують. Але я не можу поїхати і залишити маму без підтримки з батьком-зрадником.

Я б дуже хотіла, щоб мама з ним розлучилася і поїхала з нами, ну або хоч переїхала до бабусі, яка сама живе у двокімнатній квартирі. Можливо, мама б ще влаштувала своє життя, зустріла б гідного чоловіка, який би її любив і цінив.

Але в мене вже скінчилися всі аргументи, якими я намагалася її переконати у необхідності розриву з батьком.

Її влаштовую стабільне життя, та на скільки воно стабільне? Де гарантія, що завтра батько не приведе якусь молодуху і сам не подасть на розлучення? І мама залишиться ні з чим?

Ніколи не повірю, що жінку там, глибоко всередині, може влаштовувати така доля, яку обрала собі моя мама і не розумію, що нею керує у її виборі…

Автор – Альона М.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без згоди автора суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело