Про щасливу родину я мріяла завжди. Але бачення щасливої родини, в нас з моїм коханим різне. Я мрію про щасливу сім’ю, про маленьких діток, яких я буду виховувати поки чоловік буде на роботі, а мій наречений навпаки, хоче бачити мене якоюсь “бізнес-леді”, яка буде розвивати якийсь бізнес, проводити ділові зустрічі і тому подібне, але я бачу, що це абсолютно не моє. Це питання не дає мені нормально спати останній місяць. Ще гірше від того, що моя мама повністю поділяє точку зору мого коханого і вважає, що мені неймовірно пощастило. Але скоріше він підійшов би по духу саме їй, а не мені.

Познайомилися ми завдяки моїй мамі, вірніше – її роботі. Борис, а саме так звуть коханого, один з постачальників магазину, старшим менеджером якого працює мати. Дівчата заздрили і донині заздрять мені. Ще б пак! Для нашого міста Борис – завидний наречений. У нього свій бізнес, хороша машина, квартира в центрі, та ще й заміський будинок, який він зовсім недавно побудував. За матеріалами

Але сподобався він мені, не цим, а дуже поважним ставленням до жінок. Ніяких негарних жартів. Навіть в тому випадку, якщо дівчата самі ведуть себе не дуже гідно. Навіть ті, хто нічого не знають про нього, часто заграють через його зовнішність. Звичайно, в мені іноді прокидаються ревнощі. Але я йому довіряю. І я вірю, що подобаюся йому.

Був один випадок. Якось я захворіла. Борис весь цей час був поруч, привіз мене, підняв на руках на наш поверх. А тепер уявіть собі: літо, спека, сонячна сторона, кондиціонера в моїй кімнаті немає, ну дуже спекотно. Рішення було прийнято за хвилину, і я три тижні жила у нього в будинку на березі річки. Його помічниця по господарству відмінно допомагала мені, ми з нею добре порозумілися, і я розмріялася. Думала, що це – моє житло. Зізнаюся, завжди хотіла зустрічати чоловіка смачним обідом, ростити спадкоємців і донечку. Але я одужала, повернулася до себе в квартиру і далі справа не рушила.

Звичайно, мене збентежив і засмутив цей факт. Спробувала поговорити з ним про те, чи планує він взагалі діток і сім’ю. На що отримала несподівану відповідь. Виявляється, Борис поки не замислювався про дітей взагалі, хоча одружитися він дуже хоче. Але, дружина-домогосподарка його зовсім не приваблює. Йому хотілося б впевнену, успішну і ділову жінку, такого характеру і хватки, як моя мати.

Справа в тому, що його батька не стало, а бізнес його мама просто «розбазарила» і залишилася практично ні з чим. Освіти і роботи у неї не було, Борис з братом відчували велику потребу і труднощі. Зрештою, дітей відправили до її брата. Борис звинувачував матір, в тому, що вона не могла гідно утримувати їх. Сказав, що хоче бачити поруч із собою таку людину, якій можна спокійно залишити дітей і майно, і яка розпорядиться всім цим найкращим чином.

Приміряю образ «ідеальної жінки» мого коханого на себе, і розумію, що не дотягую. Не знаю, навіщо він мені це розповів ?! Справа в тому, що я працюю візажистом. У мене з’явилися постійні клієнти, але їх поки не дуже багато. Можливо, років через п’ять я зможу відкрити свою студію, щоб вона приносила прибуток.

А якщо зробити це зараз, навіть за допомогою Борі, навряд чи вона зможе навіть окупитися. Коли я розповіла про розмову мамі, вона буквально плакала від щастя і сказала, що я народилася під щасливою зіркою. Чоловіків які підтримують в бажанні професійно розвиватися, одиниці в нашій країні. Можливо, це і так. Але, я зовсім інша. Я не планувала найближчі п’ять років будувати свою кар’єру і боротися з конкурентами. Навпаки, планувала народжувати дітей і створювати коханому затишок.

А фінанси по-моєму – це питання чоловіка і батька сімейства. Та й саму професію свою я вибирала перш за все, щоб могти стежити за собою і залишатися красивою для свого обранця. А не для того, щоб мотатися по всіх країнах нашої земної кулі, кидаючи коханого незрозуміло на скільки часу самого, в надії першою дізнатися якісь професійні новинки. Я знаю майстрів вищого класу. Це постійний розвиток і заняття. Крім того, постійно потрібно піарити себе та свою діяльність, тусовки і необхідні знайомства.

Зрозуміло, що зараз можна попросити фінансову допомогу у Борі. Плюс до цього – підключити мою маму з її організаторськими здібностями. Можливо, це навіть дасть свій результат набагато швидше, ніж я думаю. Але, це зовсім не моє покликання! Це те, якою мене мріють бачити мої самі дві близькі людини. А я реально не розумію, чи варто все це затівати, якщо мені воно зовсім не потрібно. Проблема в тому, що мама буде любити мене завжди. А ось Борис, швидше за все, так і не побачить в мені жінку гідну стати його дружиною, якщо я і далі не буду займатися своєю кар’єрою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел