Це день мав бути найкращий в нашому житті. Однак гарний настрій зруйнувала свекруха, на яку я покладала так багато надій. Справа в тому, що вже більше п’яти років, як не стало моєї матусі. У мене з нею був особливий зв’язок. І замість того, щоб підтримати мене в такий важливий для кожної дівчинки день, вона почала фліртувати з моїм батьком і прийшла на весілля в чорній сукні.

З самого ранку я почувалась щасливою. На вулиці яскраво світило сонечко, незважаючи на осінню пору року. Більш того, вже декілька днів поспіль у нас дощило, і я вже й не розраховувала на красиві фотографії на вулиці, а тут такий подарунок долі.

Моя сукня виблискувала у променях сонця і я почувалась найщасливішою нареченою на світі. В цей день у мене мала з’явитись друга мати. Я дуже хотіла мати зі свекрухою теплі стосунки. Ми були знайомі з Катериною Іванівною ще до весілля, хоча й жили в різних містах. На перший погляд вона видалась мені милою та розумною жінкою. Я була впевнена, що ми поладимо, адже свекруха була зовсім молодою. На момент весілля їй було всього 45 років.

Я розраховувала, що Катерна Іванівна замінить мені в такий день матір, і допоможе підготуватися до весілля. Я була неймовірно розчарована. Свекруха не лише відмовилася допомагати нам, але і все розкритикувала.

– Чому так дивно засервіровані столи? Чому ти зробила акцент на фіолетовому кольорі? Краще б на бірюзовому, він мені завжди подобався!

І таких “причіпок” було безліч, починаючи від моєї зачіски, закінчуючи накидками на стільцях.

В один момент я навіть заплакала, стало якось не по собі… На щастя, в той момент з’явився мій коханий Любомир, який і допоміг мені відновити гарний настрій.

Та поведінка свекрухи дивувала мене дедалі більше. Катерина Іванівна постійно намагалася привернути до себе увагу і зосереджувалась головним чином на флірті з… моїм батьком. Крім того, вона вирішила одягнути на церемонію чорну сукню, що було дуже дивно для мене, оскільки чорний колір асоціювався насамперед із трауром. Більш того, у повсякденному житі вона одягалась досить яскраво. Насправді в неї хороше відчуття стилю, а тут такий “подарунок”.

Однак найбільшим моїм здивуванням стало дивне прохання свекрухи. В середині весілля Катерина Іванівна почала натякати на те, щоб я віддала їй після святкування свою весільну сукню, бо вона хоче одягнути її на своє весілля.

– Своє весілля? Ви серйозно? – Наскільки я знаю, моя свекруха розлучена, і на той момент у неї нікого не було. Так вона досить красива і має хороший смак. Мені не хотілось вірити, що вона положила “око” на мого батька…

Я одразу ж сказала свекрусі, що сукню не збираюсь нікому віддавати, що вона має для мене символічне значення. Крім того, свекруха на багато вища за мене, тому важко повірити, що вона змогла б одягнути її на себе.

З тих пір пройшло вже більше року. З Любомиром ми проживаємо в моєму місті. До свекрухи їздимо декілька разів на рік. Як тільки я її бачу, згадую цю обстановку на весіллі, і мені стає так гірко на душі.

Для чого був весь цей цирк називається?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

Джерело