Надії зателефонувала сваха. Казала, що діти поїхали відпочивати і залишили їм двох діток. – Вони ще маленькі зовсім, ми вже у віці, втомлюємося з батьком. Ви не могли б хоч Іванка до себе на декілька днів забрати, – просила втомленим голосом. – Про це і мови не може бути! – відповіла Надія

Максим одружився сім років тому,  коли закінчив університет. Мама була не в захваті від цього, і відразу сказала.

-Якщо одружився, значить ти вже дорослий. На мою допомогу не розраховуй, живи, як знаєш. Влаштовуйся на роботу, вирішуй квартирне питання, забезпечуй свою нову сім’ю.

Мама Максима вважає, що дітей потрібно вчасно відпускати у доросле і самостійне життя.

Надія Сергіївна живе в трикімнатній квартирі лише зі своєю кішкою. Є у неї ще одна квартира, яку вона здає в оренду – каже, що на одну пенсію, їй жити важко. Кожен день у Надії Сергіївни тихий і розмірений: серіали, рукоділля, читає газети та книги, гуляє в невеличкому парку.

Якось днями жінці зателефонувала сваха.

– Максим з Інною у відпустку зібралися! На тиждень, закордон, без дітей. А дітей залишають на мене з батьком. Діти маленькі зовсім – молодшому тільки півтора роки виповнилося, та й старший недалеко пішов. Нам буде важко, може ви хоч Іванка до себе на декілька днів візьмете.

Чесно кажучи, Надія Сергієвна не уявляла, як свати впораються з дітьми самі. З одного боку, вони все-таки з чоловіком удвох, з іншого – вони у віці вже, а діти там абсолютно неслухняні! Мабуть, свати і самі побоюються.

– Про це і мови не може бути! – відповіла Надія Сергієвна. У Іванка є мати і батько, нехай вони його і беруть з собою. Або візьмуть няню на цей період, або якось ще вирішують цю проблему. Але не за рахунок мене і моїх нервів. Навіщо мені ця відповідальність? Я онуків бачу два рази в рік по великих святах, на пів години, мені і цього багато! А тут взяти на цілий день, так я не витримаю просто, ось і все!

-Ну раз не впевнена, що впораєшся, так правильно, що відмовилася. Гірше було б, якби ти пообіцяли взяти онука і не забрала, а так – яка може бути образа, – підтримує Надію Сергієвну подруга.

– Ось і я так думаю – яка може бути на мене образа! Я нічого нікому не обіцяла, і нічого не винна своїм дітям чи онукам! Сваха ж з чоловіком всі роки з молодими носяться, як з писаною торбою. Сват Максима на хорошу роботу влаштував, квартиру допомогли молодим купити ще відразу після весілля, машину свою, майже новеньку, віддали, подарунки хороші їм завжди підносять, з дітьми сидять постійно, варто лиш їх попросити про це. Не відходять від них весь цей час! А от я такого зовсім не розумію, до сивого волосся везти дітей на плечах! Цим дітям вже по тридцять років скоро! Найнеприємніше, мені здається, вони вважають, що я теж так повинна все це робити, бо вони так хочуть і так роблять! З себе останнє маю зняти і синові віддати, тому що Максимові з Інною потрібніше. Але це ж насправді не так! Це діти вже нам в такому віці мають допомагати, а не ми їм, до самої старості!

Подруга Надії Сергіївни, в цьому питанні її звісно вже не підтримує.

– Я от не знаю, Надіє, мені б незручно було перед рідними, ось так сина свого з дому випхати чужим людям, двері за ним закрити і все, назавжди про єдину дитину забути. Виходить, не ти, а свати його тобі на ноги поставили, що не кажи, все дали, всім забезпечили і його, і його дружину та діток обох. І досі продовжують допомагати. Он діти відпочити хочуть, а, виходить, що лише на них розраховувати можуть.

– Нехай свати роблять, що хочуть і, як хочуть! – вже злиться Надія Сергієвна.

– А я ось думаю, що і ставлення до тебе на старості буде відповідне.

– А що, ставлення дітей до батьків на старості купується за гроші, чи що? За квартири, чи машини, чи гроші на продукти? Я от що тобі скажу. Мені такого відношення, яке куплене у дітей, не потрібно!

Якщо одні батьки, вивертаючи навиворіт, допомагають одружилися дорослим дітям – накладає це якісь зобов’язання на батьків другої сторони? Юридично не накладає, звичайно. Але хоча б моральні?

Надія Сергієвна підняла невеличку сумку з продуктами, яку несла з магазину і пішла додому. Позаду залишилася здивована подруга, яка так і не зрозуміла. Виходить свати, які підняли на ноги її дитину, дали синові все, виявилися для свахи ще й поганими людьми. Вона на них чомусь в образі. Дивно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!