Сьогодні Ольга чекала сина в гості. На душі було сумно та порожньо, незнала, як сказати чоловікові, що син сьогодні знову прийде. Ні, вона дуже його любила, але не хотіла його бачити у своєму домі

Дві немолоді жінки сиділи біля хати, розмовляли про життя, а потім наступила довга мовчазна пауза.

– Ти чого сьогодні якась така мовчазна, неговірка, Олю? Мовчиш весь час, відповідаєш невпопад. Болить може щось у тебе?

– Ой, Віро. Та, дякувати Богу, ні, не болить. Точніше, болить, звичайно – душа! Син сьогодні мені телефонував. Казав знову, до вас приїду сьогодні ввечері після роботи, можна до вас, не проженете? Притулок, мовляв, дасте мені на якийсь час?

– Тоді я геть не розумію, чому ти сумна така! Не хочеш, щоб до тебе син в гості приїжджав?

– Ну що ти, Вірочко! Синові своєму ми з чоловіком завжди дуже раді. Аое справа зовсім не в тому. Просто він до нас приїжджає і залишається ночувати лише у ті дні, коли з дружиною серйозно свариться, розумієш мене? І, на жаль, таке все частіше трапляється, я йому у душу не лізу, нічого не випитую, але хвилююся, що у них там за проблеми у сім’ї. Двох тижнів, здається, не минуло з останньої сварки, як він у нас ночував, і ось знову проситься. Знову, значить, серйозне щось трапилося! Як тут не бути сумною! Ти, як мати, маєш мене зрозуміти, Віро.

– Тепер розумію, в чім справа.

– Так, справи не дуже хороші. Як же це набридло вже нам з батьком, ти не уявляєш! Ось що цій нашій невістці ще потрібно, що їй ще не вистачає, я зрозуміти не можу? Інша б щасливою була, а ця усім постійно не задоволена. Синові 35, високий, гарно вихований, розумний красивий хлопець.

Працює, сім’ю забезпечує повністтю, кредит за житло виплачує сам. Дружина вдома сидить з дитиною, щодня відпочиває і по подругам ходить: дитина днями мультики дивиться в планшеті, на вечерю сосиски з макаронами – коронна її страва. Мій син ніколи ні слова докору їй не сказавь. Так вони ще й прибиральницю не дешеву наймають. Три рази на тиждень якась жінка ходить пил їм витирати і підлогу мити, а то б у бруді вже по вуха були б. І все чоловік у неї чомусь поганий! Все ніяк він тій принцесі вгодити не може.

– Не добре то все, звичайно, що проблеми в сім’ї якійсь з’являються, але бігати щоразу чоловікові до мами, теж, думаю, геть не правильно. Невістка, мабуть, у тебе не подарунок. Але ти, Олю, теж не зовсім права, вже вибач мені, що я тобі ось так про це кажу. Навіщо ти його в такі моменти до себе пускаєш відсиджуватися? Навіщо пускаєш ночувати і жити у тебе по пару днів?

– Ну що ти геть не розумієш? Як це я до себе рідну дитину не пущу, коли він проситься? Він мій син! Виганяти його я теж не можу, коли він сидить у нас, і їсти йому звичайно тоді готую. Ось, наприклад, він зателефонував сьогодні, і сказав, що прийде ночувати? Як я можу йому сказати, щоб він не приїжджав?

– Так, Олю! Ось саме так і скажи, що ні не можна, і на цьому все. Кажи нехай йде до своєї дружини, у нього є своя сім’я і свій будинок. Хай там собі миряться, як хочуть, а не до маминої спідниці щоразу бігає. Дорослий чоловік, врешті решт.

– Тобі Віро легко поради зі сторони давати, як я його вижену, куди? Якщо його дружина вже з дому вигнала. Де він буде ночувати, я теж чього не розумію, але змовчую, не хочу йому ще більше проблем додавати. І порад йому ніяких не даю, терплю і мовчу, нехай самі все вирішують, а то, якщо розлучаться, ще я буду у всьому винна, хай як хочуть самі.

Жінка справді неправа в тому, що пускає сина відсидітися після сварки і заохочує такий спосіб життя?

Віра ще довго переконувала подругу, що вона не права, та у Олі на думці своє було, ну не може вона вигнати сина. Сидить і думає, що йому на вечерю сьогодні приготувати. Одним словом – мама. А любляче материнське серце ніколи не може відмовити своїй дитині. Чи не так?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!