Зараз я все частіше думаю про те, що якби я жила без чоловіка, то мені було б легше…
Вчора був черговий скандал через те, що я не приготувала нормальну, в розумінні чоловіка, вечерю. Після роботи я повернулася зовсім втомлена, а вдома мене чекала купа немитого посуду.
Для мене це загадка, чому так складно відразу за собою помити тарілку або чашку. Це ж елементарно! Так ні ж, чоловік все складає в раковину, щоб я прийшла і помила. В результаті утворюється ціла гора.
І ось, перемивши сьогоднішню порцію посуду і розклавши все по місцях, сили майже вичерпалися, а ще й вечерю потрібно готувати. Я вирішила зварити молочну рисову кашу, адже дітям вона подобається. А чоловік нехай їсть те, що є.
Після того, як я зварила кашу, я прилягла відпочити. Тоді такий скандал почався, що мені здається, стіни тряслися. Чоловік з піною у рота почав мені дорікати в тому, що я погана господиня.
Річ у тім мало того, що приготувала не його улюблену страву, так ще й не насипала йому вечерю в тарілку – порахувала, що він дорослий хлопчик і впорається з цим сам. Ось негідниця, пішла відпочити!
На такі випади на свою адресу я завжди відповідаю стандартно – його ніхто не тримає, так що, якщо щось не влаштовує – він знає, де двері. На наступний день ми обидвоє мовчали.
Тоді з’ясувалося, що він сам здатний не тільки приготувати поїсти, і накласти на тарілку, а й помити за собою посуд. Чоловік не росіянин, тому завжди посилається на традиції в своїй країні. А я йому відповідаю, що він зараз не у себе на батьківщині, а тут – так, що нехай звикає.
Це він пару років назад поїхав в гості до родичів. Це так затягнулося, що він там пробув півроку. Тоді я зрозуміла, що в принципі справляюся з усім одна. Звичайно, є ситуації, коли потрібно чоловіче плече, але легше найняти працівника на годину, ніж утримувати чоловіка все життя.
Тепер я не знаю, що робити. Все-таки спільні діти, та й куди він піде – на вулицю хіба … Але я так втомилася від цих сварок на порожньому місці, що вже не можу терпіти.