Заміжня я вже чотири роки, є дитинка. Живемо в одній квартирі з моєї мамою і бабусею. Чоловік вимагає, щоб у нас з моїми рідними був окремий бюджет, я не погоджуюся. Зрозуміло, що зі своєю мамою чоловік би так не вчинив. А з моєю можна, значить…

Я вийшла заміж за іногороднього чоловіка. Привела його жити в квартиру, де жила з моїми мамою і бабусею.

У шлюбі я вже 4 роки. Є дитина.

Спочатку все було добре. Потім виявилося, що чоловік любить випити. Незважаючи на мої вмовляння не пити, робив це все більше, влаштовував сварки. Після народження дитини ситуація тільки погіршилася через матеріальні нестатки. Мені здається, він тому це робить, що не задоволений сам собою. Але хто йому заважає шукати гідну роботу!

Я в декреті, декретні маленькі, зарплату в будинок більше не приношу. Грошей не вистачає. Живемо на зарплату чоловіка і пенсії моїх мами і бабусі. Тобто, бюджет у нас всіх спільний.

Чоловік за вдачею людина скупа. І зараз зовсім став неадекватним. Став вимагати звіту, на що ми з мамою витрачаємо гроші. Мені він ще більш-менш вірить. але маму мою просто не терпить, причому реально на порожньому місці. Він переконаний, що вона краде і ховає його гроші із загального бюджету при кожному поході в магазин.

Тим часом, у мами не сказати, щоб вже зовсім маленька пенсія. Вона всю її віддає на сплату квартплати і купує мені дорогі ліки, які я п’ю кожен день. Мама зовсім нічого не залишає собі. Одяг купує собі дуже рідко.

Сказати, що мама живе на утриманні у мого чоловіка, я не можу. Це не так.

Бабусина пенсія зовсім маленька. Бабуся намагається відкладати її всю собі зрозуміло, на що. Але кожен місяць нам не вистачає грошей на життя, і ми займаємо у неї її гроші, а потім повертаємо. Їсть бабуся зовсім мало. Тому про неї теж не можу сказати, що вона повністю на утриманні у мого чоловіка.

Тобто так, пенсію вона відкладає, а живе за наш рахунок. Але при цьому на неї витрати зовсім маленькі, а без її грошей все одно ми прожити нормально не можемо. Вона нас виручає. І гроші, які вона збирає, в результаті знадобляться нам, а не їй. Адже це ми будемо її ховати. Ну і не можна забувати, що чоловік живе у нас у приймах і його це влаштовує. Принаймні, жодного разу не запропонував зняти окреме житло.

Я стала збирати чеки з магазинів і кожен місяць звітувати перед чоловіком, які суми, куди і на що пішли.

Думала, він переконається, що все чесно, і заспокоїться. Але після чергової сварки він висунув ультиматум.

Зажадав, що ми тепер будемо жити окремим бюджетом від моїх мами і бабусі. Мовляв, він сам буде ходити в магазин. За комунальні послуги він буде віддавати гроші за нас мамі.

Я обурилася, сказала, що проти. Що вважаю це образою для моїх рідних. Мама мене виростила сама, без батька, і не шкодувала мені грошей на їжу. І чоловіка мені дозволила привести до нас жити. У нас не вистачало грошей на покупку нової окремої квартири, і знімати квартиру нам було дорого. А тепер, значить, я маму на старості років повинна кинути жити на її пенсію, а сама в одному будинку з нею шикувати на зарплату чоловіка?

Зрозуміло, що зі своєю мамою чоловік б так не вчинив. А з моєю можна, значить.

Як вирішити цю непросту для нас всіх читуацію – просто не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело